Немов струмки ночами... Красиво, але не зовсім зрозуміло. Погодься, що буде краще БЕЗСОННИМИ НОЧАМИ. І останній строфі не аплодую. Над нею ще слід трохи попрацювати. Проте, вже краще ніж було раніше...
Таких дітей навколо нас безліч. Переконаний, що нашої доброти на всіх не вистачить, але потрібно прагнути задовільнити добротою, увагою якнайбільше чужу безбатьківщину.
Вірш безперечно хороший, але збивається з ритму. Зверніть увагу на кілкість складів першого рядка і пятого, там наголос на передостанньому складі, там - на останньому. Гарні слова, а строфи різні. Це псує враження від доброї роботи.
Вірш написаний від першої особи Я БУДУЮ В МАЙБУТНЄ... А в останній строфі І ОНУКА ЙОГО ВЖЕ ТАТУСЬ... Погодьтеся, що тут щось не так, потрібно бути уважнішим...