Люблю тебе, мале дівчисько, Чужий світанок голубий. Незатуманені очиська, І потиск рученьок слабий. Вродлива й щира, ніби мама,- Найперший твій дороговказ. Твоїми щирими дарами Я обдарований не раз. Почервоніла хоч би трішки, Що не заплетена коса. А ти смієшся і усмішка Твоя ніколи не згаса. На руки просишся? – Будь-ласка, Давай ще пустимось у скік... Лише б твого дитинства казка Не закінчилася повік!
Надіюся, що хлопчиську колись напишу впевненіше. Чуже, мале, нерозчесене, а йому вже вірші пишуть сусідські чоловіки... Отаке знайоме дівчатко маю! Матері дівчинки подобаються рядки, а дівча ще не скоро їх зрозуміє. Адже її світанок голубий, ще затуманений...
Повненька, світленька. веселенька, кучерявенька... Дай - на! Іди - йду! Сядь - бігом... А очі голубі в малої... Але - безбатьківщина... Шкода обох сусідок, адже це просто замальовка...
Дякую. Розповідається також на диво легко... Незатуманені очиська, І потиск рученьки слабий. Але на радість нам, на заздрість нашу - ЧУЖИЙ світанок голубий. Хай росте малеча!
Зворушує отака чоловіча любов до дітей чужих... Здається закінчив ваше речення. Опублікуйте, Світлано, свій, я невечкий свій опус подам, позмагаємося з Наталкою безнадійно... Вдячний за коментар.
Таких дітей навколо нас безліч. Переконаний, що нашої доброти на всіх не вистачить, але потрібно прагнути задовільнити добротою, увагою якнайбільше чужу безбатьківщину.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
