Із вірша у вірш відчувається постійна потреба поділитися із читачем своїми думками про долю України. Ці роздуми звучать переконливо із ваших уст ще тому, що за вами стоїть багатий особистий духовний досвід і глибока любов до України. Це правда. Успіхів вам!
Яка чудова поезія! Нарешті... Дочекалися... РОЗЦВІЛА, ЯК ПАПОРОТЬ У НІЧКУ... і зіграла на одній струні. А коли на двох? Ціни не складемо... Приємно вражений віршем. Успіхів тобі, Мирослава!
Навіть у сні, Мирослава, через Образи, а не обрАзи. ,,Всім тілом, всім серцем, всією свідомостю...,, ,як говоририв класик, відчуваю ваший біль і гнів до оточуючих вас людей. Це притаманно вам. Судячи із попередніх віршів ваших роблю такий висновок. Дай, Боже, помилитися...