Я фізично достатньо розвинутий. Головне, щоб чоловіка поряд не було....А то почне зразуж: чого так високо? Коли вона вернеться? А вона точно вернеться?(я доплачу, тільки не злови ) Ну як всі ми
Він зовсім не різкий. Наоборот. Він доступно говорить, що вже не може так жити. Він, не кричить, не проклинає. Він відпускає і переступаючи через власний біль, прощається.......назавжди.
Шкода цього чоловіка. Спивається.Судячи з усього не просто так, від нічого робити. Втратити сім"ю-це горе, яке не кожен в змозі пережити . А його віра у краще життя-це вже мабуть його ілюзії. Мені теж здалося що можна би було закінчити інакше. Може розбуди героя?
Судячи з оплесків, тобі сподобалося. Я радий. Сьогодні на день народження в Умань їздив......Там таке було.....Катя морду набила, Софія з хати прогнала, дружина також....прогнала. Проснувся в салаті.....в Софії у хаті. Саш, що ти написав, ато голова зовсім нічого не "варить"?
Катя, ти як з людьми старшими розмовляєш? Тобі не соромно? Хто тебе тільки виховував??? Дивися як треба.
Вікторе, я бачу що прийдеться взяти добрячу палицю і порахувати чи всі ребра на місці. А то геть розкисаєш. Вірші пишеш гарні, а от закінчення таке, що настрій просто катастрофічно падає. Та в твому віці тільки кохати і писати про це, писати. А ти......Ех ти А тому, щоб дівчатка не писали тобі такі коментарі......ну щось веселе розмісти. Тим більше що на твоїй совісті мій пригнічений стан в дану мить.
Цілком і повністю згоден. Алкоголь не врятує, наоборот втопить.І навіть не буде зрозуміло, коли це сталося. Це мій перший вірш за багато місяців бездіяльності. Радію як дитина Помилки є, я знаю. Спробую їх усунути. Дякую Вікторе
Багато моїх друзів вголос кажуть, що їм начхати на Україну. Та це неправда. Я знаю точно. Бачу як вони хвилюються за певні негаразди і радіють мов малі діти за маленькі перемоги. Так і я мабуть