Зустрічались крадькома Ранку світло й ночі тьма. Жаль, тебе й твоєї ласки Віднедавна там нема. На порозі у зими, Розпрощались просто ми. Я сказав тобі: - Будь ласка, Не забудь дорогу в сни! Повний віри і надій, Ти почула голос мій, І, немов наївна казка, В сни приходиш на постій.
Тільки й радості, що згадати... Проте, знаю багатьох людей, своїх ровесників, які не соромляться признатися в тому, що за своє життя ніяких цікавих згадок не накопичили в своїй пам'яті, весь час, відкривши роти, слухають розповіді інших. Так що, я ще багатий чоловік, ясна річ, не в матеріальному стані.
Напостій у сни приходжу Не ридаю, не ворожу... На порозі у зими розпрощались було ми... Що поробиш у хатині було холодно у спини, руки, ноги і коліна... Та хоча б одним поліном ти в оселі пропалив! Газу і воду перекрив.... Тільки в сни і є дорога, та й у них лиш до порогу
Не завжди я потрібний уже в постелі комусь... Навіть із шоколадом... Незважаючи на пору року... Краще добровільно в порожній хлів, то хоч заважати нікому не буду.
В більшості випадків не крадькома, але й таке бувало, що доводилося таїтися, проте, це вже траплялося зі мною не в юному віці... Щиро вам вдячний за коментар.
А героїню тоді як назвати? Все, Катю, вже в минулому часі, на жаль.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
