SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 05:25
Меню сайта
Наш опрос
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355
Главная » Комментарии пользователя [TamaraHanenko]

Найдено комментариев: 380
Показано комментариев: 181-210
Страницы: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 12 13 »

avatar
Коханий мій, бурштиновий, осінній... Скільку краси, печалі, ніжності... Ой, Світланко, дзвенітиме мені цей твій чорнобривець золотий, і сьогодні, і ще довго...
avatar
Дорога Софійко, лишила перший варіант як бачиш. А в англійському варіанті - чомусь зупинилась на тому чіткішому, баладному (та мова - строгіша, без ніжних наших суфіксів ітд..)
91_smile-6
avatar
Ой, як напишеш, то й сльзи крапати готові... Дякую щиро.
avatar
Подивлюсь-подумаю, Октавонько. Дякую! Рада, що напрямок твого кометного польоту проходить через мої сторінки... hands
avatar
Ой вербиченько, тай біле личенько.... Обійми гілками.
avatar
Гарне- гарне, аж ластівкою мені заспівало...
avatar
Та як ні до чого не мають таланту, і ані совісті, то хоч - артисти слова(брехливого...)
avatar
Видно чистої води поета!.. Гарний вірш!
avatar
Та в розділеному коханні кожен стає принцем, не біда, що не маркіз:) Славні почуття...
avatar
Та така дилема: чи попередня любов зникає, а чи тільки поступається трохи місцем новій?.. Спасибі за коментар.
avatar
5! Дуже гарно, витончений красивий ліричний сум, - куди без нього?...
(Перевірте, - безгомІнь. Боюсь, - бЕзгомінь… Ну тоді треба наголос нетрадиційний зазначити хіба..)
avatar
Віктору - 91_smile-8
avatar
Дякую. Мова наша дає багато чудових можливостей експериментувати. Хотіла б я колись на то мати досить часу...
avatar
Автор теж зачарований радістю подарувати Вам приємну хвилину...
avatar
Та то так, той Честер - сам як казка. Тут люблять жити в лісі, "вдали от шума городского..." Спасибі од душі за привітний щедрий відгук.
avatar
Спасибі. Ви помічаєте щось таке, про що я й не думала... Писалось собі, та й усе... Олесь і Томчик,- милі дітки,які я гляділа і казала їм казки (славна молода укр. родина. Але мені все одно часом було одиноко й тужно з ностальгії, - куди од того дінешся...); хата в лісі, світлячки, чари величної мов первозданної природи, олені, білочки, дикі індики, - то була моя перша робота на чужині... А пастор мене туди часом з вихідних підвозив, роблячи великий крюк, - з доброти душевної. Красивий, талановитий, чудовий чоловік (українець з Аргентини, там багато наших...), батько великої милої родини...
avatar
Дорогі, ви б критикнули мене трохи,ато ж із дрімання на хмарах опіуму хіба що доброго вийде?
avatar
Ой не плачте, Томочко... Та ж там третє місце - таке трошки безрозмірне:), то там багато може поміститися (все ж авторам, - якась радість у невдячнім ремеслі поета...)
avatar
Ой спасибі, ще одна Тамарочко:), мій читачу милий. Хай життя дарує Вам багато чудових чарівних казок у житті, бо Ви того варті...
avatar
Дякую від душі!
avatar
Ой, Вікторе, добре, що Ви такі певні, дай Вам Боже побільше гарних веселих казок! Я ж думаю, що частіше трапляється, на жаль, сумних казок, а можна хіба що пробувати цінувати в них свою долю щастя, і не впадати в меланхолію. Іншого контролю над ними немає... Спасибі за роздум!
avatar
Дякую, Олексійку. Рада, що то вийшло собі якось... Написався вірш собі, очевидно, як якась квінесенція попередніх роздумів, досвідів, думок, - хто його знає... Рада, що сподобалось.
avatar
Що було спочатку - фантазія кожному домалює:) А я - просто полола в мами картоплю, а тоді сіла під вербою та й записала цей вірш, - пам"ятаю. Ото і вся історія. Чому написався - не знаю:)Спасибі, Тамарочко (Томо...)
avatar
То правда, вік тут ролі не грає. "Есть в возрасте любом хорошее". З віком - чуття і почуття - ще сильніші і повніші. Дякую!
avatar
Дякую, Тамаронько!
avatar
Ну, аякже ж!Хіба ж можна щось передати достовірно, того не вічуваючи. Автору точно мусило бути моторошно (але вже не пам"ятаю чому, вірш написаний раніше...:)Спасибі щире за коментар і дорогу Вашу увагу!
avatar
Аякже! Саме там... А взагалі воно - в горах Нью Йорку...
avatar
Написано справді гарно, аж трави пахтять задушливо...
avatar
Добре, Олександре! Вітаю! 5
avatar
Цікаво почитати відповіді на коментарі, сповнені (відповіді) таким свіжим юнацьким максималізмом:))) Колись Віктор Терен, будучи редактором відділу поезії в «Молоді України» критикував мої вірші, а я мало не плакала, а він казав, що за таку роботу йому треба молоко видавати... :) Пізніше я сама була редактором відділу культури, в тім числі поезії, і старалась пояснювати молодим авторам якнайпом“якше чому їх твір не може бути тепер опублікований, а вони все одно-таки ображалися, видимо чи невидимо :)))

Свіжість сприйняття у вірші чарує. А техніка прийде, якщо за неї боротись (а що бажання є - видно з того, що поет просить коментарів:) Творчих успіхів!

Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz