Мені наснився той далекий вечір, Що сірим пилом падав на поріг, Найперший вирій, крик терпкий лелечий, Твої слова, тривожний гомін їх...
Приспів: Вихлюпується ніжність із-під вій, Безмовно гасить полум'я відчаю. Прощай, мій чорнобривцю золотий. Прощаюся з тобою. І прощаю.
У дзвоні літ, у пам'яті, у зливі - Іздалеку звучи мені, звучи! Перебираю струни чорнобриві, Немов гарячі вогники свічі.
Приспів.
Гаптую спомин: золото - по синім. Вогонь жоржин задмухують вітри. Коханий мій, бурштиновий, осінній, Іздалеку гори мені, гори!..
Приспів: Вихлюпується ніжність із-під вій, Безмовно гасить полум'я відчаю. Прощай, мій чорнобривцю золотий...
|