ЛАДО Гей, гойя гей, Гей, гойя гейя, Бачиш, палає священий вогонь, Гей, гойя гей. Сни, на початку весни, Сни, примавери пророцтва, Знов нам віщують кохання вони, Сни, на початку весни.
Косами грає твоїми Стрибог, Імя несе над горами й відлуння летить – Ладо.
Гей, гойя гей, Гей, гойя гейя, Тільки удвох можна щастя знайти, Гей, гойя гей,
Спи, на моєму плечі, Спи, довго мріяна Леле, Зорі на долю гадають вночі, Спи, на моєму плечі.
Велес вірші заплете у вінок, Піснею в яслах тебе заколише моя – Ладо.
Гей, гойя гей, Гей, гойя гейя, Не відпускай мою руку повік, Гей, гойя гей, Пий, зілля присмак терпкий, Пий, Перуна подарунок, Добре знамення у час нелегкий, Пий, зілля присмак терпкий.
Знищить всі чари багаття святе, Наша любов подолає розлуки і відстань – Ладо.
...керівництво керівництвом, але кожен сам обирає свій шлях. присягу дають не керівництву. у срср присягали партії, уряду і потім народу. зараз - народу. якщо народ в біді - свята справа його захистити. бо так можна взагалі дійти до маразму - йой, ворог наступає! а у мене корова недоєна....мабуть тра здаватись...чи краще зрадити...корову подою і назад повернусь...витримувати труднощі та тяготи в ім"я народу - це теж суть служіння...нажаль правда така, що багато хто йде служити не усвідомивши цього. з таким успіхом можна брати до війська найманців. до тих претензій у такій ситуації не буде...все зрозуміло - ти мені, я тобі...і ще одне - ми так і не стали одним народом. інакше оці містячкові інтереси не переважали би у настроях тих, хто урочисто присягав і клявся. мабуть дулю у кишені крутили..