Нескорені

<iframe width="420" height="315" src="//www.youtube.com/embed/B14k4-MC8_E" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

НЕСКОРЕНІ

Настав наш час! Не вмерла! Не пропала!

Йдемо під кулі, стрій тримайте, браття!

Хизуються нехай вони зухвало,

Та з нами Славень, правда і завзяття.

Державний прапор, бойове знамено,

Новітньої звитяги запоруки,

Кричали зайди дико, оглашенно,

Їм відповідь була - Стріляйте, суки!

Вони нам до землі прип'яли крила,

І вирішили - справа шита-крита,

Та помилились, з нами духу сила,

 Що годі відшукати у наймита.

Що ви забули тут, сини ворожі?

Царя свого безродні посіпаки,

Землі чужої не наїлись, може?

Яку так хочуть рвати ваші траки.

Не сумнівайтесь, добре нагодуєм,

Ще будете харкати і блювати,

Чи впевнені, що ваш тиран почує,

Як на труні ридає сива мати?

О , мамо, рідна мамо, скільки горя,

Коли навіки проводжаєш сина,

Бо недарма назвали чорним море,

Червона недарма, як  кров, калина.

Благословіть нас, мамо, не прощати,

Пишайтесь, батько, що сини мужчини,

У нас тепер вже є чого втрачати,

Про захист молить слава України.

Від  сплюндрування, лиха і руїни,

За рідну землю і батьківську хату,

За пам'ять світлу тих, хто вже загинув,

Йдемо під кулі, двічі не вмирати!

Яка весна прийшла тривожна нині,

Беззахисна, як не була ніколи,

Героям слава! Слава Україні!

Над нами не бувати триколору!