Сивим снігом лани
запорошені.
Замерзають в
повітрі слова.
На землі нашій
гості непрошені.
Отже, битва чекає
нова.
Оселедець на
макітрі,
Запах крові у
повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі
жартувати,
Най від сорому і
зради
Доля вбереже.
Вже накази про
збір проголошені.
Розставання
приходить пора.
Біля тину у
свитці поношеній
Знов зажуриться
мати стара.
Оселедець на
макітрі,
Запах крові у
повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі
жартувати,
Най від сорому і
зради
Доля вбереже.
Ся домів повернути
нам хочеться.
Поталанить в цім,
звісно, не всім.
Порох шляхом за
кіньми клубочиться.
"Дочекайся
мене, рідний дім…"
Оселедець на
макітрі,
Запах крові у
повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі
жартувати,
Най від сорому і
зради
Доля вбереже.
|