SITE LOGO
Ср, 06.11.2024, 02:48
Меню сайта
Наш опрос
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [К@труся]

Найдено комментариев: 1572
Показано комментариев: 961-990
Страницы: « 1 2 ... 31 32 33 34 35 ... 52 53 »

avatar
Дякую, Наталочко!!!! Хочете я Вам також осінь свою подарую, хочете???? )))
avatar
Про що думаємо, про що мріємо???
avatar
Які гарні у Вас очі!!!!!
avatar
не вчуся у нього, бо Шевченко - він Великий Поет, АЛЕ ПОЕТ МИНУЛОГО...

У нас із Вами різні погляди на поезію, вибачте.

avatar
ПОчитайте на нашому сайті Софію Кримовську. У неї прекрасні мелодичні вірші, але позбавлені чіткої ритміки: наступним рядком вона часто завершує попередній, у неї багато інверсій, хоч і вкупі з евфонією, але вони ніколи не будуть піснями. Залишаться ПРЕКРАСНИМИ поезіями, що не гірше.
avatar
Ви знаєте, я про Тараса Григоровича Шевченка чула, вчила напам"ять. але, чесно кажучи, не вчуся у нього, бо Шевченко - він Великий Поет. але поет минулого. Ми ж все-таки якось розвиваємося, а не сидимо на місці, як у тематиці творів (уявляєте, зараз про панів писати будемо? чи про покриток? маємо інший час), так і в римуванні і мелодиці. Зараз інші пісні (я маю на увазі справжні пісні), не менш гарні, може, не набагато кращі, але ІНШІ. "Реве та стогне Дніпр широкий" - відлунав. Ми повертаємося до нього неодноразово, але не можемо тільки його й співати. Ми творимо нове. Пісні пишуться на ритміці. Скажіть, будь ласка, де ритміка у Ваших творах? І подивіться на ритміку Віктора Кучерука, Світлани Луцкової, Тамари Шевченко! Їхні вірші співаються одразу, а Ваші примушують зупинятися на кожному рядку, якщо не слові, нема мелодики, нема...І... ще. Я, хоч і молоде покоління, і, може, пишу не так професійно, як Ви, але брати приклад з Ваших творів чомусь не хочеться. Вибачте...
avatar
Згодна з Оксаною на всі 100 %.
Шановний Петре, про яку "амелодичну стуканину" Ви тут говорите? І чому повчитися, наприклад, у Вас?
Зокрема:
"І на постелі сліпой ночі" - Ви знаєте, що тут не тільки ритміки НІЯКОЇ у Вас нема, так ще й груба лексична помилка! "Сліпой" - це прикметник чоловічого роду, запозичений з російської мови? (хтось щось ще про якусь школу говорить??)
"Барви нескінчена здійсненість" - тут наголоси розставте, будь ласка, для мене особисто. Бо я кручу цей рядок, кручу, і нічого не виходить: барвИ - тут наголос має бути, так? І в слові здійсненність 2 букви "Н". Це так, для загального розвитку. Тому повчіться краще Ви, а потім давайте поради іншим!
avatar
hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands
Браво-браво-браво!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
(пищу-вищу і мружуся від захвату! в Італії не чути??)
avatar
Ай-я-я-я-яй! up
avatar
І чим це Ви тут такий не задоволений??? :)
avatar
Вікторе, а що Ви тут читаєте???
avatar
І Вам цьом! :)
avatar
hands hands hands hands hands
Я у захваті від прочитаного!!!
avatar
І мені сподобалося! Не можу зрозуміти низьку оцінку! Спочатку думала, що це "глюки" в системі, але залюбки поставила "5" і мені вдалося. Хто знову навмисне знижує рейтинг твору???
avatar
Здається мені, ця пісня звучала на іншій "осені" чи я помиляюся? :)
avatar
Краще опеньки, аніж поганки з мухоморами! Бо в мене біля хати тільки поганки ростуть!
smile smile smile
Дякую за коментар!!!
avatar
А я поставила! "5"! Глибокий вірш! Клас!
avatar
Як же Ти пишеш, Світлано!!!! Ну так гарно, що навіть коментувати не хочеться, щоб не порушити ореол краси і почуттів, що линуть від Твоїх поезій! Хочеться стати навпроти Тебе і милуватися, милуватися, милуватися...людиною, яка вміє Так писати!!! Тричі "Браво"!
avatar
Йде плачучи мати закуреним полем,
Шукає синочка, кровинку свою,
Але вже живого не знайде ніколи,
Бо він за Вкраїну поліг у бою.

Ступає на землю, що кров’ю залита,
І дивиться пильно на мертві тіла –
Розстріляні хлопці лежать, наче сита...
Та рідну дитину і тут не знайшла.

А син її плаче і стогне від болю,
„Ой мамо, рятуйте!” Та мати не йде,
Не знає, де син, і все ходить по полю,
А німець людину на розстріл веде...

Війна вже скінчилась, вертають солдати,
І бачать, як жінка самотньо стоїть,
В очах її сльози, бо жінка ця – мати,
Яка все ще вірить синочка зустріть...

Це старий мій вірш.... Ми тут з Вами перегукуємося... Гарно дуже....

avatar
Катеринонько, не треба нікому нічого відривати! Яка Ви бойова, виявляється!)))) Жартую. Насправді дякую! Мені надзвичайно приємно! І за співпереживання також дуже вдячна... Щодо сили-я сильна. Як Ваша "Жінка"... Може, звісно, я багато на себе кажу, але принаймні мені такою хочеться бути! Цьом!
avatar
Дякую, Наталочко!!!! Кожною буквою дякую!!!!
avatar
А мені якраз навпаки-"Візьми запий гарячим чаєм"-дуже важливе у вірші. У цій фразі, як на мене, і відображена абсурдність і випадковість ситуації, швидкоплинність і нестійкість стосунків, випадкових у житті. Вірш життєвий, справжній, без пафосу і польоту фантазії, написаний майстерно. Сподобалося.
avatar
Справді БРАВО!!!!!
avatar
О.... Я тільки за!!! :)
avatar
Оксан, ти майстер-клас з кулінарії проводиш?
avatar
respect respect respect respect respect
То ти побільше його тягни, побільше!
Нас багато було! :) :) :)
avatar
Нічьо-нічьо!!!! Беріть сто грам і на похмелье!!!! Ще кулеш остався!!!
avatar
Ой гарно як)))))
avatar
Ну-ну!!! Дуже гарно!!! Дякую всім!!!! guitar guitar guitar davayte_jit_drujno davayte_jit_drujno davayte_jit_drujno whistling whistling whistling whistling
avatar
Щоб краще в світі жилоооо-ооо-сяяя!!!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz