Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Sofi • 10:12, 02.07.2009 [Лінк на твір] "Щасливо! Я Вас відпускаю..." Хіба після цього він піде? В дорозі до справжнього раю загубиться. Може, на Південь? Чи Схід? Тут не стануть в пригоді ні компас, ні досвід... та й годі.... Від справжніх жінок не ідуть він лишиться.... спробуй збагнуть... 2Спам 2 Katya • 10:26, 02.07.2009 [Лінк на твір] Якщо багаття чадить, то краще його погасити, а не ковтати гіркий дим, та ще й відчувати себе винною. Святе місце порожнім не буває. До такої гарної Єви у твій рай ще й черга вишикується. То ж свята тобі у душі побільше!!! -1Спам 3 Sofi • 10:31, 02.07.2009 [Лінк на твір] Точно-точно! 0Спам 10 virchi • 11:53, 14.07.2009 [Лінк на твір] Якщо усе зважено - то так, але у цій справі потрібна виваженість адже "Спешка нужна при охоте на блох". Памятаєте урохи хімії (чи фізики - не знаю точно де проходили ) - коли у банці без доступу кисню деревяна друзка лиш тліла, а коли відкриваємо банку (колбу) та ще й додаємо чистого кисню - вона палала ще більше, а ніж до того, як її притушили. От і думай-мо - чого нашому багаттю кохання не вистачає і що то за кисень? 3Спам 4 Ljyda • 15:49, 02.07.2009 [Лінк на твір] Катрусю, ви пишете дуже добре на ваші 20 літ. Якщо не облінуєтесь, то у вас є майбутнє! Молодець! От тільки не знаю куди ту п’ятірку ставити?Кохання прийде ще, вище хвостик!Цьом! 0Спам 11 К@труся • 11:25, 01.11.2009 [Лінк на твір] І Вам цьом! 0Спам 5 Did • 22:15, 02.07.2009 [Лінк на твір] А чому б і ні, не відпустити, якщо, наприклад, немає взаємності. Таке всі пережили, мабуть, де-хто неодноразово. Переболить... 0Спам 9 К@труся • 09:40, 03.07.2009 [Лінк на твір] 2Спам 6 octava • 22:37, 02.07.2009 [Лінк на твір] Нарешті наша Катруся сказала справжнє жіноче "Не хочу!" А то все запитувала спочатку: "А хочете?.. А хочете?.." Тепер залишилося "не облінуватися" і років так через 70-80 починати писати мемуари. Цікаво, чи потраплять у них і наші сайтівці? 1Спам 7 COCODE • 00:36, 03.07.2009 [Лінк на твір] Не хочеш Катрусю. Та що ти ! Не вірю, ти щось приховала Не вірю, я знаю що хочеш Кохати і бути кохана. Спокійно. Повір, все минеться І навіть якщо він забуде, За серце твоє, що так б"ється Боротися сотнями будуть. Я впевнений, скоро напишеш Ти знову про сонце і мрії І в будь яку пору холодну Ти нас своїм словом зігрієш. 0Спам 8 Nemo • 01:45, 03.07.2009 [Лінк на твір] Стільки слів не викличе байдужість, Емоційність не від розставання... В цій історії обоє надолужать... Це життя і це - якраз ... кохання... Вона каже "досить" із проханням, Шепотить "не хочу", як ще трохи, Мемуари, таки, будуть про кохання, Я за це молю, принаймні, Бога... 5.0. від Ніхто 0 12 spydut • 16:53, 29.08.2021 [Лінк на твір] про любов можна і треба писати вічно , о жінко ... о чоловіче ...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі