SITE LOGO
Нд, 19.05.2024, 03:37
Меню сайта
Наш опрос
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786
Главная » Комментарии пользователя [К@труся]

Найдено комментариев: 1572
Показано комментариев: 1411-1440
Страницы: « 1 2 ... 46 47 48 49 50 ... 52 53 »

avatar
Вулкан... Стрибайте в вулкан!
В червону, розпечену лаву...
Але пам*ятайте - міцний то капкан,
Уже не уникнуи слави...
avatar
Я бачу це: висить в інеті
Об*ява: завтра в Ірпені
Чи в Умані (де вже знайдете)
Чекаємо на вас на пні
У лісі темному... Чи вдома.
Від вас вино і шоколад
Від нас - вогонь, зняття утоми
І крапля чарів і принад...
avatar
Вогонь, вулкан... Це ж просто мрія!
Чи, може, пекло? Ризикніть!
Софі піджарить, я зігрію
І будем небеса творить!
avatar
А то! Та, бачу, ці чоловіки
Тікати від жінок лиш здалі
Чи говорити нудно про роки,
Щоб їх либонь не засміяли.
avatar
Невже для дівчини відмова -
Тепер вважається за гріх?
Я думала - то загадково
Не всім стелитися до ніг...
avatar
1).Ви все про вік... Все про роки...
Та чи душа, скажіть, старіє,
Чи слово світле заніміє,
Навіть коли пройдуть віки???

2). Обличчя кам*яне... Це справді страшно,
Колись воно всміхалося, мабуть.
Співало, веселилося, мов пташка...
Тепер... Роки ідуть... ідуть...

3). Це, може ми вас, хлопці, заберем
І чоловічий створимо гарем!))
І всі роки вам нанівец зітрем -
Катруся і Софі - новий тандем!!! tongue :)

avatar
У нас немає горлиць в Ірпені...
В нас солов*ї, ворони і зозулі,
А ще граки-одинаки, що "Ні!" -
Кричать під небом всім, щоб не забули.
avatar
Тьох-тьох-тьох! Горлиця!
Тьох-тьох-тьох-тьох!
Трепетно горнеться
До багатьох!!!!
avatar
Мда, Софіє, навіть тебе вразило))) :)
avatar
А Ви ніколи не жаліли заплакану жінку, яка Вас кохала і чекала саме від Вас підтримки? Ви не бачили, як сльози звиваються по обличчю? Я, коли плакатиму, сфотографуюся, обов'язково. І надішлю Вам, щоб Ви краще побачили створений образ. А ще... Любляча людина повинна відчувати кожен порух, подих, поштовх серця коханої. Може, Ви не любили? Тож і запах солоних сліз не чули?
avatar
Пригорни... Притулися до мене обличчям...
І відчуй сіль на запах, коли в'ється змією сльоза...
Бо душа моя тихо шепоче про відчай...
А ти просто пішов і не втішив, і слова мені не сказав...

І тепер намагаюся вимкнути мозок, свідомість...
Адже серце болить... І так страшно дивитись у себе,
Коли часом заплутана відчаєм совість
Закриває й затьмарює сонцем освітлене небо...

avatar
А вірш Поета, тобто Dida у даному контексті, і справді варто розмістити поруч!
avatar
Та, ну! Звісно вдячна, але у цьому вірші багато Світланиних образів і рядків, тому вірш може існувати лише як у коментарі або поруч зі Світланиним.)))
avatar
Як любите, любіть таку, як є!
Усміхнену, натхненну і відверту
З душею, що тепло всім роздає,
Із поглядом, що з серця вже не стерти!

Із правдою та вірою в очах,
Зі справжністю в словах, думках, надіях,
У найпростіших мріях і речах,
Із сяйвом на русявих, ніжних віях.

Як любите, таку, як є, любіть,
З дитячим ластовинням на обличчі,
А перед тим, як відрікатись тричі,
Світлані небо зоряне створіть!

avatar
Чесно кажучи, свій коментар я написала не тому, що прийняла вірш на свою адресу. Так написалося і все. Не хотіла вводити Вас в оману. :)
avatar
Чула! Але асоціація зовсім інша у мене з ним.
avatar
...

А ти мене завжди читав...
Мої поезії, молитви,
Щоразу радив, виправляв
Словами гострими, мов бритва...

Я захищалась, як могла,
Ховалась в сутінках і тиші,
Тому й далекою була
Для тебе у прозорих віршах...

А ти дивився, мов згори,
Там, за екраном, сам незримий...
Гори ти, серце, не гори -
Але жахлива з тебе рима!

Ну що ж, мій критику, пробач
Вогонь душі і серця плач...

avatar
Ну... Слова саме порожні я чула... А безбарвні - це бліді, ніякі, а порожні можуть бути і яскравими, от тільки не означати нічого.
А щодо вологи і горіння... Так то антитеза. І в почуттях взагалі завжди так: то сльози, то вогонь.
Дякую за коментар.
avatar
Ого! Якби, Наталочко, Ви знали, який незабутній і розкушний Ваш коментар! Навіть більше, комплімент, я б сказала!!!
avatar
Почитайте Софію Кримовську! Василя Кузана, Олексія Тичка, Василя Романа, Октаву, Didа, Тамару Шевченко і, може, ще кого пропустила, але перегорніть сторінки, трохи раніше. Тут до всіх ставляться з такою приязню. Але дуже дякую. Мені надзвичайно приємно!
avatar
Враз із райдуги палітра
Розлилась в коментарі,
Легко так на крилах вітру
Забриніла в цій порі.

Розлила її Світлана,
Що зі світла і добра,
Тепло скаже, легко стане,
Сяйвом зрине з-під пера!

avatar
Дякую, Софіє. А це прекрасно, що біль не може передаватися повністю. Уяви, як би ми хворіли, відчуваючи все те...
avatar
Якось мені відповіли на мої відвертості: "Слова - вода, а діло - да"... Я спочатку дуже обурилася, а потім зрозуміла, що "діло" - потрібне, але без "води" людина жити не може.
avatar
Якби Ви знали, як приємно!!! Просто до неможливості приємно!!! Дякую за побажання, тільки без зимових душ, весни не буде)))
avatar
Від душі.... І слова від душі також, от тільки жаль, що їх не хочуть почути...
avatar
чому ж тоді Ви підписуєтесь як Ніхто? НАписали б гордо - Українець!
avatar
Еее... question Світлом оповиті... мов сплетіння літер - забіяка??? confu9
avatar
Ой дякую-дякую... Засоромили мене геть чисто вкрай)))
Тільки не збагну, хто свариться? Я?))
avatar
Вибачте, але мені здається, що Ви зовсім мене не розумієте. Ні, більше, сприймаєте неправильно. Я дуже рідко буваю категоричною, зазвичай висловлюю свою думку, але майже завжди вона під сумнівом. І кожен коментар проходить крізь мене. ЯКУ-ЯКІ - я не сказала "помиляєтесь", я відповіла "наврядчи". Хоча те, що я зараз виправдовуюсь абсолютно непотрібно. Бо Ви сприймаєте мене упереджено. А останнім часом я взагалі, відповідаючи Вам, обираю кожнісіньке слово, щоб Вам не здалося, що я Вас образила. Але, певно, у мене не виходить. І це трохи сковує. Що ж, тоді вибачте...
Форма входа
Логін:
Пароль:
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz