Причини кохати і бути не має. Бо серце не любить за щось, А просто кохає. І ніжить і пестить хвиля в душі Того хто там скрипкою грає – Співає вірші. Прислухайтесь тільки – не рве, Не жбурляє... Мовчить – сповиває. Ви ще спите, але сон До вас Подих несе.
Для чого в клітці воля, Коли у небі журавель? Для чого у синиці доля – Коли нема пісень. «Пісня – птахова душа» - Пробудження слова. Мовчи їх голосно, Щоб більше не забуть. Але чого Дрімота не вщухає, Сон поволі наганяє…
«Ви пишете статтю з цієї тематики - я вам відповідаю» Це певно стосується Світлани Кедик, тобто мене. «до речі, не зовсім м*яко, хтось підключається з більш суворішими коментарями.»
Прикро, що в душі сидить злість... не розбурхана. І вистачає слова аби підняти хвилю... натомість спокою і рівновазі у мисленні.
«І це може дійти до того, що можемо втратити Вас, шановні поети, та й просто поціновувачи поезії.» Мене не можна втратити...інколи, забути... шановні поети, та й просто поціновувачи поезії – розумні Люди. Саме тому хтось думає вголос(пише коментар), а хтось мовчить...
можемо втратити Вас - а хіба це щось змінить?
«Тож прошу Вас, публікувати вірші та статті, які не торкаються релігії іншої, окрім Православної. Це ж несправедливо, скажете ви. Твори, які будуть опубліковані Вами і міститимуть сектантські, язичницькі та розкольницькі настрої до православ*я, будуть видалятись. Більше не будемо одне одного злити. Давайте не гнівити Бога і жити у мирі та злагоді»
Це сайт поезії вибачаюсь. Але нема за що. По поезія - музика в римі, рима - слова у вірші, вірш – проза у римі – проза у віршах... Тому і співаю. До речі, Василю, тут є розділ - статті на вільні теми. То якщо вони вільні то чого їм обрізати крила...
У релігії не може бути розколу, бо це є єднання. То навіщо ділити людей на «ваші» і «наші». Хіба ми не всі люди? Мабуть тому, що не всі, і не всі Люди, тому і є злість. Аби подолати гнів, не треба боротьби, а просто трішки Розуміння. Рівновага і спокій... це треба набути...
З повагою до усіх( і Користувачів і Автора) невгамовна Світлана Кедик. До речі Глибоко Віруюча у ЛЮБОВ(БОГ).
Разум — не знающий границ, преград, лучистый, сияющий ум. Речи его — раречи. (Велимир Хлебников.)
Р.С. можете видалити – адже це найкращий вихід у безвихідь...
А як ви можете йти до церкви не маючи в серці і душі Бога? Як ви можете чинити добро не маючи в серці і душі Любові? Без добрих діл Віра мертва.
Душа людини – і є Церквою – Домом Бога. Бо церква - це люди. Сповідь – сльози розкаяння. Причастя – не кров(вино) і плоть(хліб), а Любов – приймати чашу спасення – приймати Бога.
Бути молитвеником – віддавати Любов – творити добро – любити. Ось така молитва має силу.
Хіба Ви думаєте, що Бог живе високо у хмарах, чи у космосі? Так от відкрию Вам таємницю: БОГ то є ЛЮБОВ. Його таємниця – вміння любити. Нема таємниці, бо Тайна в Душі людини. Християнство – це не вчення, а спосіб життя.
Людина – це Дух, душа і тіло.
Бог дав життя всьому творінню, людині ж дав не тільки життя, але і душу, розумну, вільну і безсмертну. Душа завжди розуміється як щось неподільне, як сукупність усіх наших почуттів, скарбниця наших думок, джерело внутрішньої привабливості і духовної краси, відображення Бога, синтез нашої особистості, що охоплює наші властивості і здібності.
Джерелом правдивої духовності може бути тільки Бог, бо Він є Дух, Любов, Істина, Життя і Путь. Людина не може бути началом духовності, вона тільки відбиває на собі те духовне сяйво, яке виходить від істинного Бога. І саме тому володіє даром самопізнання, самоаналізу і самодослідження. їй дано проникати в себе – Богопізнання.
Першою довершеною Людиною став Ісус.
Невже Ви думаєте, що говорила б не маючи Основи. Загляньте в свою душу, там є Той Котрий розуміє.
Світлано, аж радісно на душі, коли читаєш крик душі... Я розумію Вашу схвильованість і бажання пробудити людську свідомість до важливих питань, чи речей. Але справа не в святих землях. Бо єдина Свята Земля, яка може бути, то це у душі людини. Коли буде вона там, тоді буде і зовні. І якщо, на жаль, ми маємо можливість спостерігати розорення краю, де був народився Ісус, то це в першу чергу розорення душі, її занепад. Бо не достатньо на політичному рівні припинити війну, будь де. Тому це проблема духовного рівня, як і в цілому світі, людської моралі – нема сумління у душі. Коли його нема, то людина не відчуває в собі Бога, а отже не здатна пробуджувати співчуття, небайдужість, добро, любов... А це і є Бог. Той Живий Бог Який жив, проповідував і якого розіп*яли... Розумієте, поразка людини в тому, що вона розіп*яла власну Любов – Бога у собі. І ще й по нині носить у собі той закатований образ – померлого Христа. Коли натомість треба народити Його в собі – у душі. Бо там Святиня, там Святі Землі. На Землі, на цій грішній Землі уже нічого нема святого... З тої причини, що у душах людей носиться лише померлий образ. І до речі нема ні християн, ні мусульман, ні будь яких інших релігій. Зараз треба усвідомити – є один Бог – Любов, одна релігія – Любов, одна молитва – Любити. Якщо хтось має бажання може перечитати це: http://svetakedyk.pp.net.ua/publ/4-1-0-38 http://svetakedyk.pp.net.ua/publ/4-1-0-47 А ще знайти цілу «Планету Любов» - http://svetakedyk.pp.net.ua/index/0-6
А знаєте, чому "стерво" середнього роду. Бо в людині його природа... а людина не тільки жінка, а чоловік. вірніше так - душа людини - жінка... Бо життя - рух. А рух - енергія. Енергія - "+" і "-". Яка енергія керує людиною? Варто подумати...
Але це Аліно не вірш, а рядочки... Вони містять в собі три точки, Про що вони кажуть, Я не скажу, Бо дописую те... Помовчу....
Ваша розповідь цікава, і з усією повагою, кажу - сподобалось, мені завжди подобалася вимова(ну я не чую Вас), але сам зміст по-особливому український(слова, розташування слів) у нас так не говорять, це цікаво і красиво... Але маю сказати ще. "Якщо завіромо своїм батькам, якщо з молитвою підемо до Всемогучого Бога у свої церкви, - МИ БУДЕМО!" Маю сказати, що Всемогущий не в церквах. Бо єдина церква, яка може бути - душа.А коли в ній віднаходять Бога(Любов), то це вже Храм Істини. Тому молитися треба - Любити. Це єдина молитва, з якою треба йти всередину себе - Бога. ... До речі, релігій також нема. Одна релігія - Любов. Якщо ми усі це усвідомимо, то справді БУДЕМО!
Вона побачила в людині - "чому"(взагальному). А може, перш за все в собі.... Це авторку схвилювало. Тому відчувається переживання і прагнення змінити людину, як таку... Слід людини не слід вічної пам'яті, а слід вічності... Бо якщо вбачати в житті Життя, мета якого Любов. Окрім цього не існує нічого.... а отже і "чому"
Зізнаюсь, я не читала інші вірші авторки, але цей мені сподобався. Можливо тому, що авторка прокидається від певного сну.
Знаєте, я дуже щаслива, бо біжу готувати їжу для своїх коханих дітей - донечки та чоловіка... А як тільки но повернуся напишу невеличку статтю на цю тему. Думаю, пане Василю, ще певний час побуду модератором...(доки мене не "випхаєте")
....Так палко сидіти край неба, поклавши голівку на його плече і мріяти... Іноді він питав: «Чому підсніжники тільки весною?» А я усміхаючись відповідала – покохай іншу квітку, яка буде і літом, і осінню... «Ні, - казав він, - я люблю тебе за те, що ти тільки весною. Бо тільки весною може народитися квітка моєї Любові...» І цілує моє бузкове волосся. Він так любить губити свого носика у моєму волоссю... Це уривок з розповіді мого знайомого Потічка(розповідь про кохання Барвінка та Підсніжника). Але така ось весна, має цвісти кожного дня у душі Людини... З весною Вас...!!!
Не втрималася і знову завітала до Вас. І знову дякую. А почуття гумору між моїм чоловіком і мною зумовлене взаємною любов'ю та довірою... А от що до молоді. Треба визначити в якому віці дитина стає "молоддю". Усе виховання залежить від батьків. Та не заборониш дитині дивитися той, чи інший серіал. Головне аби дитина з усього могла зробити правильні висновки. В цьому й полягає виховання батьків. Та на жаль, із-за саме батьківської моральної убогості діти ростуть необізнаними(так буває). У маленьких дітях закласти правильне поняття світогляду можна. А от старших треба перевиховувати. А молодь уже вчиться на власних помилках. Тільки ми звикли знову й знову ставати на одні й ті самі граблі... а діти спішать виростати... А я заговорилася, і зараз таке наміркую... усе тому, що спілкування цікаве, і приводить до величезної купи нових думок. Тільки б устигнути їх усі записати.
Поезія? Поезія – це знак питання(?) Тому, що вона питає – це душа? Поезія – це – знак оклику(!) Тому, що вона кричить – це душа? Поезія – це три крапки(...) Тому що вона розповідає про нескінченність(вічність) тої душі. А душа – цілий світ, який виходить римою у реальність. Той світ над просторовий, надто реальний, аби бути фантазією. Тому це не образ, це образне змалювання душі поета. Поезія – словесна картина. Фарбами для якої служать почуття...
Ось таке моє визначення поезії.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('