Це не вырш, це думки на паперы. Це те, про ми кожного дня говоримо помыж собою, але нычого не змынюэмо дылом. Та що ми можемо змынити? - так часто каже мый чоловык. А я выдповыдаю - ми можемо змынити себе. Давайте з себе ы почнемо. З тої причини, що нам не пыдсилу змынити один одного. А все, що стаэться, стаэться на краще. З рештою у кожного овоча та фрукта э своя пора. Настане кынець ы цьому. А пысля кожного кынця - початок. Сподываюсь думки моъ зрозумыли. З побажаннями спокою та рывноваги, Свытлана
Василю, серце ваше тут. І справді мила Україна. Аби вас розрадити відкрию вам секрет - наша планета наш рідний дым з усіма своїми країнами, людьми.... так само, як і Всесвіт. Тож бажаю вам не сумувати за рідною домівкою, а відчувати її будь де. Бо дім людини там де вона є.
Відчувається біль у вірші та глибоке переживання.... З повагою
А ти знаєш, Михайле, що Бог тебе завжди чує коли милується сонною усмішкою твого сина тай усіх земних діточок. Тому впевнено скажу, що Щастя твоєї дитини у твоїх долонях, кожного разу, коли прикладаєш руку до руки у молитві, чи колисковій....Любові вам Світлана
"Так, є речі, які важко пояснити, можна тільки відчувати"
Є речі які не варто пояснювати.
Та якщо чесно ми завжди невагомі.... З повагою, Світлана
Якось я просила у вас ваші твори, ви сказали що надішлете, тільки не дала адреси. Ну якщо ви мали на увазі звичайнісіньку то ось вона: Закарпатська область м. Виноградів, вул. Островського, 20
"А що робити з тими, хто черствий та байдужий не тільки душею,а й серцем? І багато з них на керівних посадах. Яке Слово їх напоїть?"
Саме те, яке живе в серці та душі того котрий втамував свою спрагу і голод. Бо немає іншого слова крім Слово, воно було найперше і Слово було Бог(Любов). Тож суть людськості полягає не тільки в прийнятті Його для себе, а в умінні віддавати(дарувати) іншим...
А вірш гарний у міру свого поняття. Успіху вам З повагою, Світлана
Дякую, Софійка. Справді реальніше за реальність...
А мала бути Наталкою. Брат не схотів, тоді бабуся запропонувала Свєткою. Але ж суть не в імені, суть у Душі. Душа - синтез тіла і Духу. Тож новостворена "сполука" як магнітик - притягує усе найкраще. Так у кожної люди, коли вірити. Головне у "щось" треба вірити. Для мене те "щось" є Любов'ю. Маю, бо вірю. Дякую
Метелик. Метелики в Любові. Якось була в мене така замальовка
Просто, невимушено... красиво.
А я люблю Осінь. Звісно не більше за літо, рівно одинаково, як і весну та зиму. Літо - тепло. Лелітко - вимріяність, вилілеяність своєї Любові...... Ну, краще мовчки
А я Вам раджу зрозуміти Себе, бо коли Ви зрозумієте Себе то усвідомите, що нема у Вас ніякого болю. Це закономірно - людина створена для Щастя. Головне аби Щастя не назвати болем.
Люда, з усією повагою до Вас, зрозумійте правильно мої слова: у Вас живе неабияка Сила, просто будьте СОБОЮ. З побажаннями Любові, Світлана
Насправді це тобі сподобалось. бо близьке тобі. Дякую. Передавай привіт малятам - Насті помаши ручкою від сусідки по кімнаті, а її сестричці подаруй від мене спокій. :))) А собі від мене перекажи повні долоні усмішок, отак підкинь над головою, вони усмішки розтечуться на твоєму обличчі
Софія, не можна по одному-два, бо як на мене кожен цикл Автора, як подих, саме той подих який повертається за вдихом і знову видихає. Ну, просто Вона у вас неземне створіння. Кажуть, бути Музою принизливо і водночас велично. Хай там як, але Любов убогою не буває, буває тільки справжньою. Справжнє Щастя, коли любиш ти.
Любіть-Творіть. З найуращими побажаннями, Світлана
Вікторе а я от подумала чому золото на висках не висить і не блищить тільки душу трішки тіпає пережитим життям, а срібло висить :))) В щасті та радості дочекайтесь золота