А я купала мить У краплі моря, Впіймала вись Нетлінної Любові. Поклала Вітрові за пазуху і відпустила.... Життя саме по собі чудо. Ми живі! Хіба можна в це не повірити?
Змістовно, рівно, як течія річки, може тому не повітряно. Дякую за твір
"продовжую жити в очікуванні якогось дива." Вікторе це тому що Людина - Диво. А ви - Людина. У вас вірші всі, як один, може вам варто на деякий час перестатати писати,бо це вже неподобство - усі милозвучні та гарні :))) Успіху Дива здійснюються коли віриш.
Не тала в душі, не прибита, але дуже хочу відео і фотки з твого вечора. Буду дуже вдячна якщо вишлеш. До речі, доня прочитала усю твою книжку. Уявляєш вона наввть до школи її носила....
А вірш як завжди гарний. У гарних людей тільки гарні вірші. З весною тебе. Нехай зігріває серденько Любов'ю.
Я настаю кожного вечора, лягаю край ліжка, поруч тебе, інколи сном, інколи книжкою, часом ковдрою, чи подушкою… Так тихо вмощаюсь, ледь чутно торкаюсь цілунком очей, обіймаю спокоєм затишних ночей, аж до ранків. Тихо встаю, ходою знімаю світанки і йду зорею край неба. Але ж ти знаєш, мій любий, що повернусь заходом до тебе, за мить.
Ну, принаймні так кажуть рядки одного з моїх творів, як завжди присвяченого Музі. Мій Муза - неймовірний чоловік і батько моєї дитини
А вірш гарний, ну що тут казати, немов би сам Василь Кузан написав :)))
Моя дитина, до речі, попросилася на вибори. Я сказала, що дітям заборонено голосувати. А вона сказала, що шкода. - і за кого б ти проголосувала? Запитала у неї. - За Бога. Впевнено відказала.
Ось так по-дитячому мудро. А нам дорослим лишається думати де знайти "правильного Бога"
Я голосую за себе, завжди.
Зрештою, люди почали боятися нового президента, його можливих режимів, наслідків керування... А президент це так би мовити - лице народу. То певно народ боїться власного відображення. Це якщо боятися. А можна розгледіти приємні риси. Принаймні одну бачу на яву - ми - люди і відображення - людина. Давайте думати накраще, а не боятися неминучого. БО це те саме, що боятися смерті, якої ніколи не пізнавав, бо живеш. То чого тоді її боятися, якщо ти не знаєш чого саме боїшся?
І є істина у вустах дитини. Бо Бог то є Любов. Любов, яка живе в середині кожного з нас - у наших Душах. Тому мій вибір за Себе - ту частину Бога(Любові). А коли навчимося обирати себе, то навчимось бачити хороші риси лиця.
Доброго вечора, Вікторе. ада вас читати. Завжди рада. Просто поезія у вас гарна, і людина ви хороша....
якщо вважати жунку Душею, а чоловіка тілом(так воно іє), то ви праві. А якщо так не вважати, то ви також праві. :))) Знаєте, найкраща коханка чоловіка, найпрекрасніша дружина, відданий друг... то є жінка - власна Душа. Пізнай свою Душу, бо вона твоя половинка. А чи чоловік, чи жінка, однаково - людина. Тому у відносинах не треба намагатись віднаходити стать, а треба віднайти спільність - Любов. Бо як для чоловіка душа - це жінка, то так само для жінки Душа - це чоловік.
А я Михайле, чоловікові ніколи нічого не пояснюю, я завжди наводжу прикладом свої вчинки і дії, тож відповідно і цього разу тай інші рази втілюю дражнилки з ним, йому подобається. А от як твоя дружина ставиться до мого допінгу? Хоч би схвально. Бо відчуваю, що прийнявши кілька моїх еротичних рядків ти біжиш до дружини подразнитися... :))))
У тебе хлоп*ячі риси лиця, принаймні я тебе так бачу. Може в мене очі дитячі, або монітор момолодшав У цьому світі всяке буває
Міш, та це вже залежність називається - дразнитися, коли читаєш мої тври. Як ЛюК була написала - допінг. Ти дивися, а то звикнеш :))) Що мені потім з тобою робити? І ще я хлопчиків люблю. Том, можна я придивлюсь до твої хлопчикових рис обличчя і приласкаю як мама...
Насправді вдячна за перечитування творів. Всі ж розуміють, що там глибина духовної Любові глибше ніж фізичний потяг.
Мені так часто кажуть про еротичність моїх творів, що аж незручно стає. То починаю переживати, чи люди правильно розуміють, так сказати нахил моєї творчості :))) Дякую, Софія
Знаєте, Бог створив Світ - Дім у якому можна вмістити всіх кого прагнеш любити. Тож якщо припустити, що Актриса - Бог. А Світ - її Я. То вона кохається з Собою. Де "Собою" водночас є уособленням "Ти". Ось така філософія в якій хтось бачить "землю", а хтось "небо".
Дякую за увагу. Актриса неймовірно щаслива жінка, бо вміє любити. Щастя - це коли тебе розуміють, велике щастя - це коли тебе люблять, справжнє щастя - це коли любиш ти. (Конфуцій)
Дякую ЛюК. Та я раджу всім звертатись до себе самого за Любов'ю. А мої твори нехай лишаються допінгом - поштовхом, а може напрямком, який вказує дорогу до власної душі кожної людини особисто. Дякую
Ну яка прикраса? А, ти про того дядьку у білиш штанях з паличкою!
Оце штані класні, а не наш Міша. юблю такі штані, а ще більше колготки в чоловіках, чи навпаки - чоловіків у колготках, тобто балеринів. Нш Мша на балерина не схожий, запухкий, бо багато їсть восьминогів :).
Наступного разу візьми в подорож мене з собою. Я спущуся із свого неба сяйвом зірочки і оселюсь на твоїх зіницях. Сидітиму тихо-тихо і просто дивитимусь....
Гарні фото, чудові можливості бувати в чудових місцях.
Катерино, чогось ви мені нагадуєте Шевченківську Катерину. Знаєте перед тим аби кудись увійти, чи влетіти, треба звідти вийти. Ви ж живете в душі Віктора. Тому просто вередуйте теплом, любляче тіпайте його серце.... Гарно і просто.
До речі, Вікторе, а ви моє привітання отримали? Бо я вас у ньому прирекла бути щасливим...
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('