Якого зілля випити, щоби тебе забути? Яку натиснуть клавішу, щоб дійсність повернути, Щоб спогадом не мучитись, а жити тим, що є, Щоб вирізати кадрики – віддать тобі твоє?
Чи пороху, чи попелу насипати на тім’я, Щоб витруїти голос твій і слова твого сім’я? Чи льоду, а чи полум’я покласти під язик, Щоб образ твій у пам’яті розвіявся і зник.
Ти владно поверталася у пам’ять, мов додому, І знову посміхалася мені, і більш нікому, А я, сумний і зморений, запитував себе: Якого трунку випити, щоби забуть тебе?
В яку любов сховатися? Біль перебути як? Я спогади прочитував і пив їх, мов коньяк. Тепер по стежках пам’яті іду, неначе тать, – Якого зілля випити, щоби тебе згадать?..
|