А я купала мить У краплі моря, Впіймала вись Нетлінної Любові. Поклала Вітрові за пазуху і відпустила.... Життя саме по собі чудо. Ми живі! Хіба можна в це не повірити?
Змістовно, рівно, як течія річки, може тому не повітряно. Дякую за твір
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
12.