Як подумаю я, що покину Недописаним слово в рядку, - Відмовляюся враз від спочину На дарованім Богом віку. Бо надіюся щиро, що слово Таємницю мою розповість: Появившись на світ випадково, Я не жив на землі наче гість. Моїм потом старанно полита Земля радо мене обійме, - А написане слово аби – то Залишитися може німе. Власне серце і душу вкладаю В кожне слово без втоми і сну. Адже маю життя не безкрає І останню весну – ану – ну!..
Вашу таємницю розкрито - це щирість, відкритість, простота, людяність, переживання у ваших рядочках та між ними. Це я ціную найбільше в "Людині". "Не переварюю" дволикості та скритості де зароджується єхидність. У вірші зрозумів усе, і кажу Вам: - У Вас ще будуть "Пісні серця вашого". Чудово Вікторе, чудово.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!