дякую за Вашу думку, пані Катерино. "Чарунки-візерунки" - це про мету моєї творчості, моїх віршів, тобто все, сказане вище, втілене в поезії..Не раз задавав собі питання: "Навіщо я взагалі пишу вірші?" От якраз для того, щоб ділитись щирим словом з оточенням.
а мені до вподоби!;) чи не вперше прочитав Вашого вірша, пане Іване, на одному подиху..Так тримати, порадували цим твором) мені, до речі, четвертий катрен сподобався, запах зла і ненависті подолає ясне добро!:) твердих
а мені на одному подиху прочиталось і одразу й не помітив якихось невдалих рим.. може,хіба що "погляд-змоги" трохи вибивається, а інші доволі легко читаються.. зміст - хороший, філософсько-пейзаним вийшов вірш.. Гарно!
Читач (свідомо чи підсвідомо), але завжди любить,коли той чи інший твір перегукується з його життям, коли вірш/пісня/роман неначе про тебе й писали.. про цей Ваш вірш, пане Вікторе, можу сказати, що він мені близький. Знаходжу в ньому щось своє... Гарно!
дуже емоційний вірш.. звісно, залишає печальні нотки після прочитання.. адже вірш досить символічний, в образі чорного крура можна вгледіти і людину з нашого сьогоднення, а часом і самого себе.. мені сподобався вірш!:)
мені теж до вподоби!:) "Рвані, як в шторми, вітрила" - тут збіг відразу чотирьох приголосних, може, варто якось переробити, наприклад: "Рвані неначе вітрила" чи ще якось?..