Хоча де-не-де в мене збивався ритм під час прочитання(раджу ще перечитати Вам вірша,може,трішки підкоригуєте наголоси та ритміку), мені вірш сподобався - він дуже щирий та душевний.. тому я ставлю Вам, пане Василю,
Погоджуюсь зі сказаним вище, вірші доволі різні. Та і головна думка кожного не така: перший розповідає про неволю, інший описує кохання, почуття, перший ближче по стилістиці до байки, другий - лірична поезія. Єдине, що об*єднує ці два твори: наявність "двох пташок". Це моя думка.
вірш, вартий не 5, а 10 балів з п*яти... Дійсно, правосуддя в наш час далеко не прозоре, корупція проникає всюди, в тому числі і в судову гілку влади... Недавно прочитав, що ми уже в п*ятірці найбільш корумпованих країн... мені дуже сподобався вірш, чіпляє...
пане Іване, радий бачити Вас на сторінці мого твору.Тепер дещо поясню: "Щемить у грудях дещо неосяжне" - кохання - річ, на мою думку, неосяжна, незбагненна, адже кожен знаходить у цьому почутті щось своє, розуміє його по своєму. "Щемить у грудях щось таке важливе" - знову ж таки, кохання, почуття, яке щемить в серці і не дає відпустити ту руку. Ну а вірші я пишу, щоб кудись подіти свої думки та почуття...
гарний, сильний вірш.. Актор - людина, що бориться за свою думку, свою мрію, своє життя, принаймні так я сприйняв рядки) думаю, не варто було писати пояснення нижче, все і так зрозуміло.