Шепочуть тополі
Шепочуть високі тополі, Про грози травневі, рясні… Надворі вже тепло доволі, Прогнози ж якісь неясні… То сонце пече до знемоги, То холод проймає вночі. Природа дає знак тривоги, Так ніби згубила ключі Від Всесвіту строгих порядків, Чи Божих канонів святих. Хвилюється вже за нащадків, Щоб рід бува їх не затих. Природа – то матір єдина, Для всього єства на землі. Із Богом, хай квітне родина, В здоровій, і дружній сім’ї! Хай ясно всміхається сонце! Дитячий видзвонює сміх... ...І пух тополиний в віконце, Як білий постукує сніг.
Додав: Asedo1949 (27.05.2012)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1861 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА