Шепочуть тополі
Шепочуть високі тополі, Про грози травневі, рясні… Надворі вже тепло доволі, Прогнози ж якісь неясні… То сонце пече до знемоги, То холод проймає вночі. Природа дає знак тривоги, Так ніби згубила ключі Від Всесвіту строгих порядків, Чи Божих канонів святих. Хвилюється вже за нащадків, Щоб рід бува їх не затих. Природа – то матір єдина, Для всього єства на землі. Із Богом, хай квітне родина, В здоровій, і дружній сім’ї! Хай ясно всміхається сонце! Дитячий видзвонює сміх... ...І пух тополиний в віконце, Як білий постукує сніг.
Додав: Asedo1949 (27.05.2012)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2032 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА