Де ти?..

Іскряться під зорями росяні трави,

Співають безтямно в садах солов’ї.

Сповитою млою дорогою травень

Відносить од мене надії мої

На те, що скінчиться самотність тривала,

Стривожена в березні першим теплом

І жінка ота, що безсоння нагнала,

Відкриється зору ось тут, за столом.

Для неї я маю і печиво, й каву,

І ласки чекають на неї мої,

Але віддаляється видимо травень,

Притишено тьохкають вже солов’ї.

30.05.12