Палає тихо свічка
на столі,
І дощ по вікнах
гучно тарабанить
У небі чорні хмари
і в імлі,
Здаля, лунають
грому барабани.
Горить моя любов,
немов вогонь,
Який не згасне,
не заллєш водою...
Торкнутись мрію
до твоїх долонь
І назавжди лишитися з тобою.
Скінчився дощ,
затихли враз громи,
І місяць освітив
мою дорогу,
Колись по ній, за
руки взявшись, ми
Ішли не взнавши
болю і тривоги.
І зараз… ти ж так близько, водночас,
Така далека –
мрія недосяжна.
Нам доля, наче
видала наказ
Хоч жити
поряд, та не бути разом…
| 
у Вас 
0
