і розкрию трохи карти,розвію тіні..) цей вірш насправді я написав про свою тітку і присвячую їй.Просто мене вразило те,наскільки вона вірить в Бога та ті труднощі,які випали на її долю.. але зараз в неї все добре,є чоловік,добре заробляють,щасливі разом..Але не завжди так буо..)
спасибі,Роксолано.Відчувається,що Ви не просто пройшлись очима по віршу,а вникнулись.Це якраз те,про що я писав у одному з попередніх коментарів - образ неоднозначний,тому і твір не треба сприймати однозначно(коли пояснював,чому саме "твоя стражденна"). до речі, виходить на рівнину звучить ще краще)
дякую..) це, до речі, один з тих моїх віршів,що найбільш близькі мені(ну ще "Таємничо-розкішні" та "Зодіак").. тому особливо вдячний за коментар до нього..)
і це відчувається... мене найбільше вразили рядки: Може, бурям одвічно відкрита, Ти не чуєш мій стогін – не крик, І, навчаючи болями жити, Укорочуєш синові вік?
Пане Вікторе,Ваші слова Кличуть сльози у очі мені Україна ще ніби жива, Та все рідше співа солов`ї. Якби бачили предки оте, Що створили невдячні сини... Не цінується більше святе Тільки сняться з надією сни...
Ви, на мою думку, дуже сильна та щира поетесса!Ваші вірші завжди пройняті жіночою ніжністю, якої в наш час доволі мало.Слова плавно через мозок проникають до серця та душі..) вірш мені дуже сподобався, дякую, що Ви є і даруєте нам нотки радості і смутку..))Успіхів)
так, але з другого боку ніхто не знає через що вона страждає.. твоя може бути і якогось чоловіка... тому, на мою думку, краще все ж з маленької букви.. але все-одно дякую за те, що уважно читаєте мої вірші)
Ви хороший поет і це Ваш хороший вірш) але деякі попередні твори чомусь мені сподобались більше...) ні, цей вірш ніби чудовий, але чогось мені не вистачило.. чогось, що є, скажімо, в "Ти, моя мила, дихай"...)) Успіхів Вам!!=))
спочатку щось не йшло, але потім я і не помітив, як "відштовхувся веслом" і поплив хвилями Вашого вірша) легкий, цікавий, з массою красивих порівнянь..мої Вам щирі хороша робота!(а то так мало зараз хороших віршів...)
люблю такі відверті та ніжні вірші..)) зовсім недавно написав дещо схожий вірш "Ранок для двох"(правда, не розміщував його тут).. мені дуже подобається Ваш цей Ваш вірш і я радий, що не пропустив його..)) мої щирі
пані Роксолано, мені дуже сподобався Ваш вірш!Наскільки він досконалий з точки зору теорії поезії, я не знаю, бо в тому не дуже розбираюсь. тому критиком виступить моє серце.а воно каже - ЧУДОВИЙ ВІРШ)
дякую, поважаю вашу думку. буду старатись наступного разу не розчарувати. благо, написав чимало нових віршів. але "Катастрофа" показала, що треба ретельніше редагувати і готувати твори до друку.