може і перестарався, пані Катерино..буває...все ж символізм - не моє..визнаю - провальний вірш.
Та поранені крила літають, вони заростуть, І зимові дерева весною ще раз зацвітуть, Голос кличе мене і перо я беру, наче зброю, Щоб довести у віршах, що знову готовий до бою..
я зрозумів, що цей мій твір не сподобався читачам.. дуже важко вгадати, який вірш сподобається, а який ні...може це і є набір римованих фраз, а може і ні...це вирішувати читачам, а не мені... якщо когось розчарував - обіцяю, наступні твори будуть кращими.. з повагою, Ваня InhearT Добруцький...
скоріше манера, подача вірша, легкість, так домовити "м*які" та ніжні порівняння - ось що уподібнює Вашу творчість до творчості Сингаївського, як на мене..
і через це дуже сумно...зворушливий вірш... дуже сподобався і під настрій..самого трохи розчарувала одна "Юлька"... за вірш - 5! Успіхів та натхнення Вам!
вірш непоганий, зі змістом, але повторю думки попередніх коментаторів, що є помилки... але мені все-одно сподобалось) непогано)) P.S.Хоча буду відвертим, це не найкраща Ваша робота. Ви хороший автор і є сильніші вірші у Вас.