Гарно! Читала й міркувала, а й справді часто ми, дівчата, самі не знаємо чого хочемо... Відкрити серце, а потім знищити спогади - важко... і неймовірно боляче... Дуже гарне оповідання!
Так-так, оця дівчинка, яку усі знають, моя колєжанка!!! Пропала на кілька днів і ні слуху, ні духу... А от на сайті "жовтенькому" її можна й почабити, й почитати, й помріяти разом, й коментувати...