Набідувався він доволі І знає радощам ціну… Гарно підмітили!!! Скільки таких людей, які знають ціну Дню Перемоги?... З кожним роком їх все меншає... Навіть сьогодні, на параді в Ірпені, шукала очима знайомих ветеранів (так як з більшістю з них спілкувалася, будучи журналісткою)... а їх не було... Сумно!!! Але, пам'ять житеме вічно, принаймні, в наших серцях! От і цього дня ми з Катрусею пішли вклонитися світлій памяті воїнів-захисників Батьківщини...
Букетом ніжних, теплих слів Наповню серце ваше мамо... Серце неньки повниться надією й радістю за дитину. Мами потребують наших теплих слів! Гарний зміст у вашому вірші
Подобається мені ЇХ творчість, а ще більше люблю Лесю Українку, Ліну Костенко. Дякую вам, Вікторе, за високу оцінку! Але я пам'ятаю й про те, що до такого рівня мені ще далеко... Чим наповнена душа, те й стелиться словами на папір. Одна моя приятелька каже, що філолог має бути прикладом не лише у знанні правил, а й у мові та патріотизмі... Намагаюся слідувати пораді...
І справді, нелегко читати про війну... Але набагато важче було тим людям, які пережили її (а хтось і не вижив!!!!)... І найголовніше, що ми маємо - це пам'ять, яка не зітреться віками (сподіваємось!!!!), про наших дідів і прадідів, які виборювали світле мирне небо...