Дотягтися думкою й обняти Закипілим озером бажань Довгождану радість сивувату Потаємних, щирих сподівань. Поспішати мріями зігріти Зледенілу душу молоду, Та своїм ілюзіям радіти, Що зустріну знову, чи знайду. Потопати в вирі непокою Терпеливо серцем звіддаля, - Із тобою бути не з тобою, Як постійно дерева гілля. Зарости мовчанкою безсилий, Насторожі зустрічі живу. Зберігає пам'ять образ милий, Що мені зустрівся наяву…
Впізнаю, твій стиль...Все добре, так і потрібно - це і є життя у всіх його іпостасях! Забираю вірш до себе. http://nathnennya.ucoz.ru/. Там здається коменти є, буде бажання і час заглянь, дай відповідь.
Дякую, Олексію. Обовязково подивлюся найближчим часом і залишу нарешті там свої сліди, а то просто незручно перед тобою. Не втигаю просто фізично - невідкладних справ багато навалилося.
Дотягтися думкою й обняти Закипілим озером бажань Довгождану радість сивувату....
гарна образність... дотягатись думкою, обіймати нею... а озеро... кипить... тільки сум сивуватої радості.... так само і гілки дерева... разом, а зустрітись не можуть, хіба що у сильний вітер......
Якщо чесно, то вірш вийшов кострубатим, читається важко, не люблю таких, але вчора пообіцяв Михайлові саме такого, тож слова дотримався. Дякую, Оксано.
Романтично-філософські настрої відчулись мені, ніби стоїте Вікторе у квітучім яблуневім саду і сповненими спокою та задуми очима дивитесь у небо. Такий вірш не може не подобатись. Відмінно.
Дякую тобі, Андрію, за коментар. Не все у вірші добре, я чітко бачу слабкі місця у ньому, але, згоден, що є у ньому і такі рядки, за які перед вами не буде соромно.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
5!)))))
