Пругкі й вологі, теплі й пишні, Такі знайомі до дрібниць, - Вони були на смак, як вишні, Хоч мали колір полуниць. Хмільних і ніжних ароматів Від них неслася гострота. І я не міг не цілувати, Чуттям стривожені, уста. Любов була в погаслих звуках, Що обірвалися на них... І біль холодної розлуки В душі знеболеній затих.
Пругкі й вологі, теплі й пишні, Такі знайомі до дрібниць, - Я думав, що смакую вишні, А, бач, наївся полуниць. Хмільних і ніжних ароматів Від них неслася гострота. І я не міг не смакувати Ті ягоди (чи ті вуста?)… І щастя безкінечним стало. Я смакував спокусу снів… Лише мені не вистачало На цукрі зпінених вершків
Дякую, Софіє, швидко тобі вдалося заримувати ще один коментар, добре у тебе вийшло, правда. Проте, якби тільки того, про що ти говориш, не вистачало в житті, невже б так само писалося мені? Не віриться, бо тут мова про щось інше, більше, глибше...
Ясна річ, у нас, через боязнь повені, позбавилися води, а тепер міркують як наповнити водосховище знову, напруга в мережах падає, проте, я маю певний досвід не лише в галузі енергетики, а тому запевняю тебе, що вольти і вати тримаються весь час під контролем, у звичайному робочому режимі. Все буде добре, правда.
Голосно???? Вікторе, ВИ що? У мене ж тоненький, тихенький голосочок (кхм ) Хіба не пам'ятаєте? Я ж не вмію голоно розмовляти.. Ніби... Може, помиляюся, звісно. Але ж не настільки ж голосно, щоб у Вас у Вишгороді чути було!
Та якби тільки у Вишгороді було чути твій "тихенький голосочок"? Я, часом, навіть, кричу, але ж і в Ірпені мого крику не чути, тут, жартівнице, справа в іншому, якраз ти, одна з небагатьох, прекрасно розумієш про що йдеться. Все добре, Катю, не обманюю, повір...
І вище носа, Вікторе! Не сумуйте, правда! Вам сум зовсім не личить! Чесно-чесно! Ви веселий, хороший, добрий чоловік із прекрасною посмішкою. На днях переглядала відео із зустрічі разом із ЛюК - отримали масу задоволення)))
Ось ти, Людмило, появилася на сайті, й оте просте та крсиве буде з чим порівнювати, адже точно - ми з одного гурту! Говорив тобі вже про це. Дякую тобі за коментар.
Ой, як гарно! Шепчіться, чи ні, дорогенькі мої, а тут, на сайті нічого не приховаєш. Ваш шепіт я в Італії чую! Так що я теж одна із багатьох! Може й не завжди пишу коментарі, але вірші і коментарі інших завжди читаю, а там усе, як на долоні! Тому й скажу, що вдала назва вірша, а ягоди та фрукти пересипані цукром дочекаються нової зустрічі, та ще й солодшими будуть!!!
Це добре, Людмило, що хоч душами ми не занедужали, що болять серця наші. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
