SITE LOGO
Вт, 26.11.2024, 01:30
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3241-3270
Страницы: « 1 2 ... 107 108 109 110 111 ... 176 177 »

avatar
Іванку, вже краще, аніж було, та може тому, що я трішки більше маю досвіду у коханні, мені хочеться глибшого взаємопроникання душа до душі... але то з роками прийде yes
avatar
Пане Олександре, ось зустріла у цьому вірші фразу, яку ніколи ще не чула і сама до неї не додумалася би вже точно "твій погляд - збіг обставин..." cool не дарма кажуть - вік живи, вік учись inverted
avatar
А ще є слова - торкання, милування, зітхання, долання, проникання, вростання, розплітання, прощання, востаннє, зрікання і воскресання... Є з чим працювати, це все КОХАННЯ! yes :yes: yes
avatar
Іванку, а якщо спробувати зробити так, щоб усі ання були різні, а то вони часто повторюються. Віршик хороший, хоч і мені проситься доопрацювАННЯ :)
avatar
Що за птах, що піє чисто?
А може "а я прокинусь і в поля піду у пошуках натхнення...", я щось перечепилась у тому місці "прокинусь і піду в поля"...
А віршик гарний, світлий, лиш кінець проситься мені якийсь інший, але то мені... :)
avatar
Ну зовсім Віктор не "душевно одинокий", щось мені це нагадує "душевно хворий"... cool
avatar
Та нема у ньому жодної печалі, Ви ще просто моїх печальних не читали yes
avatar
Як світлячок confu9
avatar
В житті є тисячі доріг, нам обирати - КУДИ ЙТИ?...
avatar
Дякую! tongue
avatar
Дай Боже, дай Боже! yes
avatar
Пані Катерино, ну що нам братися за чарку - якщо вона не помагає, а зброю ми ніколи з рук і не випускали, вона вже приросла до наших рук і стала схожою на крила... yes
avatar
Ну я приблизно так і зрозуміла, що це хтось когось кудись посилає :)
avatar
Після Ваших "граблів", пані Катерино, наш Віктор вже точно прожене усю свою хандру yes tongue
avatar
Ніц не зрозуміла, але тішуся :)
avatar
А в мене іншого і не буває, усі мої вірші - одкровення душі, до ж пишуться душею. Ось і цей не виняток, порція ранкового поетичного бальзаму на душу Друга... yes
avatar
Ну вибачай вже, Друже, самій страшно від цього "Страшно". Але це було вчора, а нині Валькірія знову зцілює усіх скривджених і зневірених :)
avatar
Сонечко встало, промінь ласкавий
Шле крізь віконце до втомлених душ,
Струни душі на високих октавах -
Хочеться в небо злетіти чимдуж.
Вслухайся, Друже, лунає у висях
Янгольських сфер такий ніжний мотив.
Сонцю, і небу, і нам посміхнися,
Разом крізь терня до зір будем йти! :) yes
avatar
Дякую Тобі, Ігоре, стільки світла у Твоїх словах, що аж у моїй хатинці посвітліло і хмарки за віконцем розійшлися! confu9 Ці слова ще й Віктору передай, аби і йому заясніло yes
avatar
В моїй душі також за хмарку
Сховалось сонечко ясне,
Самотність ніччю не засне,
Не порятує навіть чарка.
Закарбували на скрижалях
Душі людської -" ти одна...".
Навчились пити ми до дна
Гіркий полин своїх печалей.
Поміж рядки одвічний сум
Душі зболілої впускати.
За щось, мабуть, й мене розп'ято
На тім хресті, що я несу...

Та місяць має два боки -
Пітьма і світло завжди поряд.
Посеред хвиль людського моря
Ти не один, повір, такий -
Що прагне серце відігріти
Теплом любові і надій...

Я є у Тебе - тож радій
І випромінюй світло світу! confu9 yes
avatar
Знала би, що тут так весело уночі - обов'язково долучилася б! confu9
avatar
Дякую, Васильку, продовжувати можна ще і ще...
avatar
Дякую, Любочко, та це навіть віршем не планувалося, просто думки про наболіле... shy
avatar
Вікторе, я знаю, але вірш тоді буде надто довгим... ну хочеш, продовжу так -

Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра
І спотворення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Поневолення волі насиллям,
Уневажнення честі й моралі,
Розпорошення в колах безсилля
Переломлених долі скрижалей...

Перекраєні віхи історій
І сплюндровані вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Розстриножені коні стихії,
Потривожене небо від зречень,
І любов, яка душу не гріє
Ні у спеку, ані в холоднечу.
Перепалені мрії на попіл,
Перетовчені кості в могилах,
Недовивчені нами уроки
Пеленою оман нас сповили.
Запорошені серця судини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безупину
Всі віки у засліплені блудить...
Сумно янголи дивляться з висі.
Може, далі продовжити список?...
avatar
Дякую, пані Катерино. Ви не помилилися - я пишу лише з власного досвіду...
avatar
Гарно, пані Катерино!
Лише хочу спитати - хто кого миє - трави миють роси? чи роси вмивають трави? :)
avatar
ну що тут ще можна додати?... shy
avatar
Сашко, я на цій фразі "темно опісЯ обіду" зашпортуюся, ну не знаю, може це тільки я. Але мені так близька вовча тема, що мені дуже хочеться зробити цей віршик бездоганним! yes
avatar
У кожної планети окрема є орбіта,
І не одним поетам урізнобіч летіти...
Як буде надто темно - то ти світися дужче!
Знайди тепла у грудях й зігрій схололу душу,
Що ходить манівцями і виходу не бачить,
Шматується безтями й не має сил пробачить
Собі за хиби власні, за втрати дорогого...
А знаєш - є десь щастя, лише б знайти дорогу!
avatar
Цікаво написано, картинка аж оживає! Сильно.
Лише я тут трішки перечепилася -темно Опісля обіду, тут би просилося підкоригувати наголоси, наприклад - надто темно по обіді. Ноють - русизм, може виють?

Вовки ситі - жертва зжерта... shy
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz