Картинка вималювалася однозначно зрозуміла, лиш би ще трішки якогось романтизму додати, чи що, і поетичності більше проситься, це ж кохання! Виникають звісно запитання - кохатись все життя ( а не лише годину) тут Вам позаздрить чи не кожен чоловік А ще цікава " та мить", це коли наливала чай, чи коли Ви не могли від неї відірватись?... Пане Олександре, може те "в очах стоїть початок ранку" замінити на щось поетичніше, чи еротичніше, надто вже просто А вірш сприйняла з гумором! Тут би на Вас нашого львівського гумориста Івана Гентоша, він би на цього вірша зробив таку пародію...
Як на першого вірша - молодець, так тримати! Якщо треба буде якісь поради - звертайся, не соромся, тут завжди допоможуть добрим словом. Успіхів, Антоне!
Вітаю, Антоне, на нашому сайті, тут радо приймають тих, хто прагне нести Слово у світ, намагаючись зробити цей світ кращим. Приємно, коли молода людина вже усвідомлює свою приналежність до рідної землі, почуває себе українцем. А щодо віршика - якщо би трохи з ним попрацювати, він би від цього лише виграв.
Я пишаюся тим, що родивсь українцем, Промовляючи гордо слова ці щодня. Козаки залишили нам слави по вінця, В цій країні героїв живу нині я.
Я - нащадок прадавнього славного роду, Що боровся з навалам різних часів, У кривавих боях здобував він свободу, Хоч дорога до волі - в мільйонах хрестів...
Так, пишаюся я - мої предки могутні, А душа їхня чиста, неначе кришталь. Їх традиції ми не повинні забути, Зберегти їхній дух, що незламний, мов сталь.
Благодатна земля українська і мова Наймиліша є серцю, нев'янучий квіт. То ж будуймо наш Храм не з цеглини - а Слова, Що несе світло правди й любові у світ!
Ось так би я бачила цього віршика... нехай це буде тобі мій подарунок і благословення на твоєму шляху поетичного зростання!
Ось я собі думаю, якби колись, коли я тільки починала писати, на мене хтось звернув увагу, як на поета, давав корисні поради, як далеко я б дійшла на своєму поетичному поприщі...а так мені потрібні були довгі роки, аби почати писати більш менш пристойно, сама "доходила" до всього...
Ні, жах - це щось інше, а це - красива суть у поки що не віднайденій формі, у мене по молодості теж таке бувало часто Треба вчитися і не зупинятися на досягнутому, тоді все буде гармонійно.
Перша любов - це дуже світле і чисте почуття, але ця "ріка" з часом ой як поміліє, якщо не висохне зовсім. Будуть ще у тебе повноводні ріки, навіть і такі, що вливатимуть свої могутні води у великий океан справжнього дорослого Кохання. Хай щастить! А це послання справді з натяжкою можна назвати поезією, хоч почуття дуже красиві
Крихта світла в кінці тунелю, Сіра осінь судомить душу, Ця самотність моя - мов нелюб, Добре знаю - вона минуща. Виповзає вужем зі скроні Відболілий віршами відчай, Манівцями блукаю сонна У надії, що ти покличеш. Почорніле з морозу листя Вже на ранок мій слід забуде. Я - вовчиця з чужого лісу, Хочеш - вляжусь тобі на груди?... Хоч навколо вітрище свище, Став теплом ти в моїй долоньці, Знов виношую в лоні вірші, У тунелі вже бачу сонце!
Недавно написала, ось згадалося після прочитання Твого осінньо-ностальгійного...
А мені пригадався один з моїх ранніх віршів, написаних понад 10 років тому...
Погляди сотень очей Болем пронизують груди, Знову зіткання плечей, Крики, образи усюди... Натовп: це люди чи ні? Маса істот без контролю. Втратили риси людські, Де нам ще мріять про волю!? Дух істерії завжди В натовпі вільно гуляє, Вперто жадає біди, Жертву криваву шукає. ...Досить в минулому драм Ми від бездушшя зазнали. Вчора ще нищили храм – Нині ж – його збудували!
Мрія, схожа на оману, досі манить Твою душу невмирущу в небо-висі, Там загояться всі рани і зітхання Проминуть, немов з дерев пожовкле листя. Промінці наловиш в душу - вона дужче Сотень сонць ясних сіятиме віками, Чисте світло з її лона - всюдисуще, Оживити може навіть мертвий камінь. То кричить душа, то плаче, то мовчанням Роздирає морок Всесвіту на шмаття, Щоб колись здолати вище досягання - На поріг оселі Господа постати...
Пане Василю, у Вашому варіанті вірша написано "шлях Дорога", подивіться уважніше, і якщо Ви вживаєте якийсь незнайомий для усіх діалект - то зробіть внизу вірша зноску і поясніть зміст цього слова, аби такі, як я, не задавали зайвих запитань. Не хотіла Вас образити.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
тут Вам позаздрить чи не кожен чоловік 
А ще цікава " та мить", це коли наливала чай, чи коли Ви не могли від неї відірватись?... 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('