Навіщо дивишся з під лоба? Невже не бачиш порожнечі? В твоїх очах - нестримна злоба, А ще - чуття швидкої втечі. Колись чекала на взаємність, Сьогодні ж я тебе покину.
Привіт, Жіноча Незалежність, Збагнула я нарешті - КИМ Є!
Я недавно видала свою збірку, обійшлась недешево, чужих спонсорів не було, лише сімейні заощадження, тільки на книжковому Форумі у вересні роздарувала з дарчими надписами близько трьох сотень, з тисячного тиражу залишилось менше половини, збірки пішли по школах, гімназіях, вузах, реабілітаційних центрах, навіть виправних колоніях... Провела вже кілька творчих вечорів, недавно мала вечір в одному реабілітаційному центрі для людей з різними вадами, роздарувала й там кілька десятків збірок для працівників центру, зараз готую вечір в одній виправній колонії для ув'язнених, а ще у школі і гімназії... Отримую несамовите задоволення, відпускаючи у світ свої вірші, а заробіток? Хіба гроші замінять щирі очі людей, їх тепло і вдячність?!...
Дякую, Василю, цей віршик вже пішов "у народ", його читали у школі, де вчиться моя племінниця і він помандрував у анкетах на Євро-2012 від діточок, з поміж яких будуть обирати групу, яка супроводжуватиме наших спортсменів на стадіоні під час відкриття...
Знаєте, пане Іване, маю одну велику "ваду", відчуваю цей світ - як сукупність згустків енергій, я є надто чутливою до агресивних енергій - люті, образи, ненависті... Та гадаю, Вам мене все одно не зрозуміти, у нас з Вами надто відмінна душевна організація...
Народ, а ну не сваритися! Щоб розрядити ситуацію, розповім випадок, коли у часи недавніх революцій десь у 2004 роках у нас у Львові відбувалися багатотисячні віча, там завжди розходилися тисячними екземплярами мої барикадні вірші, без підпису щоправда, як народні( я ж бо насправді - барикадний поет, а зовсім не лірик). Так ось, одного такого дня з чергового віча приходить в партійний офіс народний депутат, адвокатом і консультантом якого я була, вручає мені цю листівку з моїм віршем і розповідає, що до нього після віча підходить якийсь чолов'яга, дає ту листівку, каже, що це ЙОГО вірш і просить нардепа посприяти, аби його надрукували у якійсь газеті, бо бачте - вже цілий Львів його читає... Весело так було Ну що, будем жити мирно?
Софійко, розповім історію написання цього "шедевру", у мене є шестирічна племінниця Софійка, яка пішла у перший клас, так от, дзвонить мій братик і просить написати для Софійки віршик на 12 лінійок про те, як вони сім'єю грають у футбол ( а у брата ще є чоримісячний синок), аби заповнити в школі якусь анкету на Євро-2012, куди набирають маленьких діток, аби вони супроводжували дорослих гравців на відкритті... Ось я швиденько"залізла" у шкіру Софійки і вийшов цей "гімн футболу" на 12 рядків А взагалі то до дитячої поезії я ще не доросла... cool:
Бачу, Романе, Вам вдалось розпізнати трохи мою душу ( у ній справді багато є від вовчиці - волелюбство і неприборканий дух стихії). Дякую за ці рядки і за розуміння!
В тебе, Іваночку, надто часто "ще "повторюється, може щось з цим зробити. Може так - "коли ходив я у садочок і ще сидів собі в куточку...", "не мав ні авта, ні квартири". Мені проситься змінити мораль, вона дуже прагматична, якщо так - Мораль така у цьому вірші - потрібно з'їсти каші більше, Аби дівчатонька любили і до любові були сили!
Я не можу штучно підбирати рими, я просто записую свої думки і почуття, що вириваються з мене в конкретну мить, і якщо Ви помітили - у мене завжди різна ритміка і склад віршів, від чого це залежить - одному Богу відомо...
Мої почуття не завжди римуються і ритмуються досконало (для світу), але вони - наче музика моєї душі, так линуть з мене і нема на те ради, хочу сказати, що мені аніж "краяти" старого вірша, значно легше написати з десяток нових віршів. Без образ
Іване, я щось не зрозуміла, про якого автора унизу йдеться, може я щось пропустила. А вірш звісно мій, він спочатку писався, як есемеска одному чоловікові, а потім перекочував сюди.
Помиляєтесь, мушу сказати, мені зовсім не сумно (ви просто не читали моєї сумної поезії) та й з римами все гаразд, адже у цьому вірші - усі слова на місці, бо суть для мене - головне! Та все ж - дякую за коментар!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('