SITE LOGO
Чт, 07.11.2024, 22:50
Меню сайта
Наш опрос
Ваша стать:
Всего ответов: 493
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3451-3480
Страницы: « 1 2 ... 114 115 116 117 118 ... 176 177 »

avatar
Стою серед сотень могил і хрестів,
На місці сиріт і залишених вдів,
Скорботних жінок, що синів поховали,
На згарищі мрій, що не цвівши, зів’яли.
Стою і вдивляюсь в обличчя хрестів,
Пролито чимало тут сліз матерів.
І я над могилою нині стою,
Тут також поховано мрію мою.
Поховано все, що любила й кохала,
Людину, яку все життя так чекала.
Коли ж дочекалась – нещастя прийшло
І смерть за собою до нас привело.
Вдивляюсь в обличчя могильних хрестів:
Ти так прагнув жити й кохати хотів!...
Могили мерців красномовно мовчать
І нас, ще живих, вони мудрості вчать.
Іронія долі - найкраще втрачаєм.
Чому так у світі? Ніхто з нас не знає.
Не вмієм життя за життя цінувати.
Не вмієм. Тому такі болісні втрати...

Прийміть мої співчуття, пані Катерино, я розумію Ваш біль, бо колись давно також втратила дуже дорогу, наймилішу моєму серцю людину... shy
avatar
Та не один вже поет на різних сайтах задавався цим питанням, чи це бува не Лазіркові присвята, мушу сказати, що ні tongue
avatar
Дякую, Роксоланочко, без ЛЮбові ми не ЛЮди, це вже так! yes
avatar
Дякую, Василю, за добрі слова, не часто я їх від Вас тут чую на свою адресу! А левики у нас у Львові витривалі, не одну сотню зим вже пережили і нічого, сидять, наче живі :)
avatar
Дякую Вам щиро за ту ясну зірку! yes
avatar
Вже відговорила... Не можна надто часто це промовляти, втрачається наповнення... cool
avatar
А якщо до цього смачнющого борщику та ще й додати поетичної наливки повні чарки - забава буде до рання! confu9
avatar
дякую, що підказав, краще! yes
avatar
Та я подумала, що тут всі і так зрозуміють - хто мене надихнув... cool
avatar
Рада, що Ви раді! tongue
avatar
Головне - погода в домі... :)
avatar
У світлого тата - така гарна доня,
Хай буде щаслива у донечки доля! yes
avatar
В мене нині був гарний день... tongue
avatar
В цьому борщику по вінця Твого світла і любові,
Вірш є справжнім гімном Жінці. Роксоланко, будь здорова! yes
avatar
Осінь серце крає - рани меж не мають,
Рими оживають і летять увись.
Я у ріднім краю все життя шукаю
Шлях до свого раю, чи знайду колись? cool
avatar
Замерзають в парку тіні ліхтареві,
Де я вчора грілась в сонечка теплі,
Навіть зимно в лапи скам"янілим левам,
Що сидять віками на сирій землі.
Скоро забіліє, грудень на світанні
Викладе в пюпітри оберемки нот,
Ніжність ночі-зваби збудить всі бажання,
Що злетять у віршах до ясних висот.
Поцілункопадом я укрию губи,
Всепроникним словом серце звеселю,
Лиш, чого не мала - знаю, що не згублю,
Шкода, що нікому не скажу вже "Лю...!"...
avatar
У кожного своя місія у цьому світі... tongue
avatar
Давай, Вікторе, на моєму промені і тобі, Друже, знайдеться місце! confu9
avatar
Дякую, Марієчко, за побажання! tongue
avatar
Знову вечір ліг на плечі,
Ніч – то час душі розп'ять,
Час для свіжих самозречень,
Недописаних міжрядь,
Недомовлених освідчень,
Пошматованих сердець,
Як вужем у душу відчай
Заповза в глухий кінець,
Час розвіяних ілюзій
І нав'язливих примар,
Коли друзі – вже не друзі,
Обезкрилений Ікар,
Час на пошук вічних істин
І божественних начал,
Коли думам надто тісно,
Слізно скапує свіча,
Коли янголи іскристі
Обіймають крильми нас,
І поет, немов провісник,
Проника крізь простір-час...
avatar
Neeeedsleeep Солодких снів усім світлячкам!
avatar
не ховай, не треба, там так гарно, мені аж самій такого захотілося "світлячка" мати confu9
avatar
Та я зрозуміла, не маленька! tongue

А я щойно побувала у Світлячка, там так світло від яскравого світла, що струменить з віршів, а ще з білих крил голуба!
avatar
Як це добре - мати що і звідкіля витягати (я про вірші, звісно)! :)
avatar
Забирає до полону
Ніч усіх, хто лиш бажає.
Сон знімає заборони,
Почуття всі випускає.
І бажання вилітають
Із міцних обіймів цноти,
Всіма барвами палають,
Виграють, неначе ноти.
І ми теж чекаєм ночі,
Мов солодкого похмілля,
Зазираєм в любі очі,
П’єм нектар любові-зілля.
Віддаємось сну без тями,
Бо усе ніч дозволяє,
Залишає серця драми
В світі, де журби немає...
До солодкого полону
Ти також спішиш щоночі,
Щоб забути денну втому,
Зазирнувши в любі очі... :)
avatar
Ніч пітьмою світ покрила,
Все принишкло і дрімає.
Лиш якась незрима сила
Нас в обійми сну штовхає.
До вікна торкає вітер,
Мов постукує грайливо,
І по небу, наче лідер,
Гонить хмари полохливо.
Вабить небо нас красою,
І зірки вінок сплітають,
Мов чаруючи собою,
Нас магнітом притягають.
Ніч – найкращий друг поета,
Що дає душі натхнення.
А зірки, немов монети,
Сяють світлом одкровення. dry confu9
avatar
Знову Янгол зорі сипле -
Стало Світлому так світло,
Аж засяяла палітра
Від віршів, що линуть світом! confu9
avatar
Я не боюсь того, що моя Муза
Колись мене покине і піде.
Я вірю в те, що ми із нею друзі,
А дружба й вірність – це одне і те.
Хоча, здавалося, колись скінчитись темам
Повинна в мене теж прийти пора.
Та буде день, а це – нові проблеми,
Що просяться, звичайно, до пера.
Я не боюсь, що зрадить мене Муза,
Вона зі мною буде до кінця.
Лиш я не хочу стати їй в обузі,
С л о в а правдиві замінивши на с л і в ц я! yes
avatar
Холод. У душах крига.
Весни згубились в дорозі.
Люд від зими не оклигав,
Хоч закипає розум.
В серці живе зневіра,
День не несе надії,
Душі навколо сірі,
Втомлені від бездії.
Совість людська хвора,
Все, що святе, продАли,
Те, що було потворне,
Вищу ціну дістало,
Те, що горіло в грудях,
Нині лише тліє,
Слово несе облуду
І покривається цвіллю.
Довго травили волю,
Доки її не стало,
Пишуть за нас ролі,
Потім ведуть на поталу.
Хто нам цю кривду робить?
Доки терпцю нам стане?
Ми не в смугастих робах
І не усі безталанні!
Хай собі "світу сильні"
Граються в "чорні ради",
Ми не раби – вільні
Жити себе заради!
Грози шматують небо,
Наче для нас розплата...
Час починати з себе
Світ цей на краще міняти! yes
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz