SITE LOGO
Пн, 25.11.2024, 16:47
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3511-3540
Страницы: « 1 2 ... 116 117 118 119 120 ... 176 177 »

avatar
А він заразний, як виявляється :)
avatar
Останнім часом такі надихання стають актуальними на Анумо tongue
avatar
У мене є така гарна подружка-поетка Юлечка Гриценко, це я у неї перейняла. yes
avatar
Це моя відповідь на Роксоланин коментар на мого вірша, ось так робимо одна одній приємно! tongue tongue
avatar
Буває... inverted
avatar
Дякую за гарний коментар. Та в мене немає там слова "минута", є минути (проминути, пройти), це не є русизмом.
avatar
Дякую, пані Катерино, за теплі слова, але дякувати потрібно Роксолані Вірлан, це вона мене так надихнула. yes
avatar
Але ж красиво, ну справжнє диво! yes
avatar
За котигорошка - окреме дякую! yes tongue
avatar
Приємно ж потрапити у такий солодкий полон! :)
avatar
Як прийде час - настане мить прозріння,
Напоять спраглу землю теплі зливи,
Росинки кришталевої тремтіння
Примусить нас повірити у диво,
У те, що доторкнемося до щастя,
А птах, стрілою влучений на злеті,
Знайде у крилах сили не упасти -
Воскресне словом правди у поета.
Ну як минути прірву, не зірвавшись,
Здолати втому серця споконвічну,
Коли самому йти у безвість страшно,
Бо небезпеки дивляться у вічі?
Ти знаєш, зовсім поруч, надто близько
Є той, кому потрібна твоя поміч,
Самому манівцями - надто слизько
Іти вперед, до витоків, додому.
Ти тільки вір - розпустить осінь коси,
Ще в цьому дні душа знайде притулок,
І хтось в цей день у тебе щось попросить,
Аби журбу відправити в минуле,
І з тих джерел, цілющо-життєдайних,
В яких вливають сили Божі зливи,
Спивати суть, пізнавши усі тайни,
Аби душа повірила у диво.

Нехай усі заповнить порожнечі
Твоя любов і світло, що не гасне,
Аби крізь терня й морок самозречень
Знайшла душа у Вічність двері власні!
avatar
Втрутитись дозволяю, так, це справді готовий вірш, який я продемонструвала у тому ж стилі, що й первісний, на прохання нашого колеги yes
avatar
Роксоланочко, аж дух мені перехопило від твого коментаря-вірша, дякую Тобі безмежно за такі слова! yes Треба буде якось гідно на нього відповісти :)
avatar
Нехай минеться життєва втома
І кожен знАйде свій власний промінь,
Що серце й душу омиє в сяйві...
Даруймо світу дух життєдайний! confu9
avatar
Як не кава, тоді чай,
Весь тоді мине відчАй! yes
avatar
А ще краще - аби ми вміли їх чути, розуміти і робити висновки yes
avatar
Ну ось, наприклад, хоч він сумний...

Пливуть століття
Крізь лихоліття людських емоцій.
На жаль, в цім світі
Зло ненаситне на кожнім кроці.
Яскравих вражень
Шукаєм завжди поміж облуди.
Любов несправжня
І підступ вражий по всіх усюдах.
Ховаєм сльози
У літніх грозах на дні у неба.
В душі – морози
Від світу прози, зневіра в себе.
Часи невтішні,
Ми надто грішні і безталанні.
Уже не смішно,
Бо нас Всевишній карати стане.
Що за порогом? -
Круті дороги, що йдуть в нікуди.
Чому так довго
Ідем до Бога, чи ж ми не люди?
У цьому світі
Ми – наче діти на кожнім кроці.
Пливуть століття
Крізь лихоліття людських емоцій... shy
avatar
Може шкварка, може й чарка,
Або й навіть кавоварка! confu9
avatar
Ну я б так не сказала, Олександре, у мене з такою ритмікою є чимало віршів, просто вони тут не друкувалися, мені так дуже легко пишеться yes
avatar
Сум прогнати можна швидко,
Якщо хтось подарить квітку! :)
avatar
А для щастя мало треба -
Часом променя із неба :)
avatar
Дуже гарно і з великою ніжністю, сподобалося, пане Пилипе! yes
Лиш "мимо" наче русизм, може тихенько замінимо, наприклад, на "То листя-час тече крізь пальці рук", або щось схоже... cool
avatar
Та ні, ЛГ якраз цю ніч провела вдома :)
avatar
Це не я - він сам уплівся :)
avatar
Коментарик - вищий клас, я ж до тебе - без образ! :)
avatar
Ну нарешті, а я вже було подумала, що намарне так "натрудилася" :) . Завжди готова допомогти! yes
avatar
Дякую, пане Іване, що завітали на мій вогник. Останній рядок поки що насильно міняти не буду, бо хотіла вкласти саме такий зміст у нього, а якщо Ви вже помітили мою "ваду" - я завжди більше надаю перевагу суті, а не формі і не вмію на задану тему підбирати рим, Я ПИШУ ДУШЕЮ про те, що відчуваю в конкретну мить... А якщо мені колись у душу залетить якийсь інший варіант - спробую замінити, але нічого обіцяти не буду ( це не до мене, а до того, з чиєї волі до мене злітають мої вірші).
avatar
Дякую, Ігоре! А якісь пропозиції будуть? :)
avatar
На жаль, одного бажання світла мало, для цього потрібно розганяти морок світу! yes
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz