SITE LOGO
Пн, 25.11.2024, 14:23
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3541-3570
Страницы: « 1 2 ... 117 118 119 120 121 ... 176 177 »

avatar
Та він ВАШ, лиш мацюпусінькі правочки мої у ньому! :)
avatar
Бачите, пане Василю, на Ваш вогник також спішать наші любі анумівці :)
avatar
А мені пані Катерина щойно говорила інше... :)
avatar
Дякую Вам за розуміння!
avatar
А як же, пані Катерино, - говорити Правду, якою б гіркою вона не була?! У місяця також є не лише світлий бік, але й темний, як і у людини. Хто, як не ми, будемо вказувати на хвороби людської душі і закликати до їх зцілення?...
Не будьмо байдужі, не будьмо сліпцями -
поможем зцілитися світу словами! yes
avatar
Пані Катерино, я тішуся, що Ви та вправно долучаєтеся до наших поетичних "спарингів", так тримати! yes
avatar
Я прочитала до кінця, уявляєш? Іди впевнено своєю дорогою, завжди май свою власну думку, залишайся собою справжнім, навіть якщо світ цього не розумітиме, але - не погорди, коли тобі щиро простягають руку допомоги і по-дружньому дають якісь поради, дослухайся деколи до них, кажу це з власного пережитого досвіду, колись також так починала...
avatar
А може "текіли би з перцем", на "із" я чомусь спотикнулася :)
avatar
Якщо сплять в серцях герої,
Аби тільки відпочити -
Нам їх треба розбудити
І закликати до зброї.

А їх зброя - правда й віра,
Вони так їм необхідні,
Воскресімо їхню гідність
В ім'я Бога, в ім’я миру.

Спить в могилах їхня сила,
Хто її нарешті збудить?
Хай ця сила наша буде,
Бо вона - героїв крила!

Вибачте за те, що познущалася над Вашим віршем! yes
avatar
Читала з задоволенням, хоча від реальності написаного сумно було на душі... Глибоко і правдиво, пане Валерію!
Лише не "лишніх", а "зайвих", а ще мені проситься в передостанньому рядку "ще" перед "нам би".
avatar
Митець голодним бути мусить
І навіть трішки недогрітим,
Бо якщо лаври слави вкусить -
Не буде ясно так світити! confu9
avatar
Пане Іване, ваші слова і сльози - найвища оцінка моїм скромним віршам! yes
avatar
Митець не це хай не зважає,
Бо пошанівок - річ розтлінна.
У слави теплому промінні
Поета Музи засинають... happy
avatar
Ми всі троє - по одну сторону барикади, ми - за світло, правду, любов, добро і гармонію! confu9
avatar
Пройти життя не вдасться безпомильно,
Волочить, хто як може, власний хрест.
Все ж рано нам, бо зради – не всесильні
Над духом, що для зла, немов протест.

Молюсь і я, і серце рве на шмаття
Оте гірке: "Чому? Чому? Чому?".
Чи я згорю дощенту в цім багатті?
Піду у Світло, зірвуся в пітьму?

Та віра є, не згасла ще глибоко
В душі моїй, натомленій, на дні.
Дає мені цей світ такі уроки,
Від котрих воскресаю я в огні! confu9
avatar
Думка хороша і примушує замислитись, заглибитись у себе, пошукати відповіді на запитання... Лиш трішки "вельмИ" бентежить, може якось так - не вельми ще епоха та, ну якось так :)
avatar
Рубці на шкірі, рубці на серці,
Порвало душу життям не шмаття.
Не раз здається, згорю в багатті,
Не знайду сили відкрити дверці
До того світу, в якім не буде
Ні лицемірства, ні зрад й облуди,
Рубці на серці позаростають...
Де ж світ, в якім є хоч крихта раю? shy
avatar
І плачуть кривавими сльозами... shy
avatar
Крила ще міцні, хоча й добряче вже пошматовані в боях... shy
avatar
Воїни Світла можуть жити навіть у жіночих тілах... yes
avatar
Так хочеться моєму заспраглому серцю нарешті дочекатися цього Дива... Дякую Тобі, Роксоланочко, за ці слова і за те, що Ти є така у цьому світі!
avatar
Роксолано, погоджуюсь з кожним твоїм словом, у мене відчуття, наче це я сама написала, тому продовжувати не буду, бо дошматую душу до кінця shy Бачу, ми з тобою багато в чому світоглядно споріднені yes
avatar
Я продовжити можу безмірно
"Чорний список" людського розтління,
Перероджень Людини у звіра,
Обезцінення істин безцінних,
Перетворень малого в велике,
Обезкровлення дерева Роду,
Розпорошення Духу на крихти,
Звиродніння Душі у народу,
Перемноження страху на відчай,
Упокорення болі стернею,
Укоріннення масок у вічі,
Перекреслення правди брехнею,
Уневажнення честі й моралі,
Поневолення волі насиллям,
Переломлення долі скрижалей
І ходіння по колах безсилля...

Перекраєні віхи історій,
Розкорочені вір постулати,
Заколисана, приспана, хвора,
Запроторена совість за грати.
Запорошені серця стежини
Чорним снігом людської облуди,
Замордований люд безневинний
Споконвіку в засліплені блудить...

Можу й далі продовжити список.
Сумно янголи дивляться з висі... shy
avatar
А тут вже важко розрізнити - хто кому муза (муз), а хто просто поет, тут у нас на Анумо такий вже поетичний клубок утворився, а ти, Васильку, хіба ще не у ньому? :)
avatar
Це той випадок, коли вправна "поетична стимуляція" виливається у добрий вірш, дякую Тобі за цю "стимуляцію"! yes tongue
avatar
У світлі свічок обсипаються руни,
Горять у вогні її відблиски бід,
У гуркоті грому злітає відлунням
З небесної сфери на все нам одвіт.
Шепочуть на вушко нам янголи тихо,
Теплом зігрівають тебе і мене,
Отець своїм дітям показує вихід,
Скеровує душі у сяйво ясне... yes
avatar
Дорогою втрат ми ідемо наосліп,
Мов ті кошенята, хоч ми вже й дорослі,
Щоразу стають нам пекучіші втрати,
І кажуть дарма - "Вміє час лікувати...". shy
avatar
Тепер вже зрозуміла tongue
avatar
Ще раз - не зрозуміла! cool
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz