SITE LOGO
Пн, 25.11.2024, 12:50
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3601-3630
Страницы: « 1 2 ... 119 120 121 122 123 ... 176 177 »

avatar
Ой, не кажіть, не дають вони мені спокійно спати... :)
avatar
Кожній жінці хочеться чути такі слова від свого Коханого... Зачепило за душу, дякую Тобі!
Мені згадалося моє дуже-дуже давнє...

Ти – наче небо наді мною,
Зоря в бездонних небесах,
Іду світами за Тобою,
Долаю вперто долі шлях.
Ти – джерело мого завзяття,
Моє натхнення, сенс життя,
Дарунок долі і прокляття,
Великий гріх і каяття.
Ти – моє щастя, моє горе,
Мій храм небесний на землі,
Цей світ для нас – неначе море,
А ми у ньому – кораблі.
З’єдналось долі дві в єдину,
Дороги дві в одну злились.
Моя кохана половино,
До мене з вічності озвись!... shy
avatar
Та доки будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще?
Чи волю знищено ущент?
Чи ми рабів покірні діти?
Віки неволі і хули,
А чи рука старшого брата,
Що перевтілився у ката,
Вуста для правди нам стулив?
Чом волелюбство наше в тлін
Переродилось, чом зміліло?
Ми досить наймитами скніли
Не лиш в чужих – своїх краях.
Ніколи більше на поклін
До ворогів іти не будем,
Ми не раби – ми вільні люди
На рідній, батьківській землі!
Коли нарешті ця земля
Вже зродить свого Вашингтона,
Аби чужинські знов закони
Не диктували нам з Кремля?
Коли прозріють "гречкосії"
Й зірвуть полуду із очей?
Реальність ця мене пече -
Нема ще в нас, нема Месії…
Та вірю я в прийдешній день,
У волелюбний дух, що скресне,
І завітають знову весни
На землю віршів та пісень! yes
avatar
Диваки - від слова "диво",
Хай же плинуть серця зливи -
Омивають світ довкола
Від облуди, смутку й болю! yes
avatar
Чомусь мені після прочитання цього вірша пригадався мій дуже давній вірш...
Чому ти, сонце, сходиш не для нас?
Твій захід не милує більше око,
Всі мрії десь закопано глибоко,
Напевно, ще не час їм, ще не час.
Чому ти, доле, боком обійшла?
Любов моя довіку стала трунком.
Лиш пам’ять, мов гарячі поцілунки,
Знов душу спопеляє аж до тла.
Чому життя – два берега ріки,
Один – то світло, інший – безнадія?
Знайти нещастю важко протидію,
Добро і зло воює всі віки.
Чому любов на смак завжди гірчить?
Чому життя – тернистий шлях до смерті?
У світу цього вічній круговерті
Не можем сенсу вищого змінить!...
avatar
У тій траві багато намистинок,
Знайде їх промінь сонця дуже скоро.
У веремії вічних перетворень
Душа не знає спокою й зупинок... cool
avatar
Дякуємо, пане Пилипе, не ображайтеся на нас, дівчат! yes
avatar
Від цього вірша аж засвітилася душа, дякую тобі, Роксоланко, за цю емоцію!
avatar
Гей, анумівці, до нас,
Якщо в Вас усе гаразд -
Полетіли на Парнас,
Зачекався нас Пегас...
В добрий час! confu9 Вищий клас! up tongue
avatar
Не ловити його треба - він (як час прийде) до тебе
Сам прилине з піднебесся і поету й поетесі
Принесе на своїх крилах гарні рими, серцю милі.
Ні півцарства, ні півсерця не давай - сам озоветься
Він до тебе і до мене, і очиськом тим зеленим
Підмигне до нас грайливо...якщо віритимем в Диво! :)
avatar
Розліталися пегаси (неба синього прикраси),
Хоч нема вже динозаврів, та лишилися кентаври...
Лиш поет у всі часи для людей - співець краси confu9
avatar
Твій вірш чи мій спалив тебе до тла?
А з нас така би парочка була... :)
avatar
Тепер вже знаю, що й Тобі tongue
avatar
Дякую, Михайле, може, це просто я так світ сприймаю на енергетичному рівні, переконана, що світ треба відчувати і дивитись на нього душею, розумом нам усього ніколи не збагнути... cool
avatar
Залетів, а не заглянув :) Доліталася, "конина" confu9
avatar
Півсерця за любов я б віддала,
Ех, що півсерця - віддала би й ціле!
Готова це зробити навіть нині,
Але мою кохану половину
Спалив Пегас до тла...

А, може, це був Фенікс? Не збагну,
Та хтось колись забрав його у мене...
А ти не бачиш - ось Пегас мигнув
Синезно-чорним оком (чи зеленим?) :)
avatar
Справа не у самих пиріжках - а у енергетиці маминої любові, якою вона "заряджала" свої пиріжки, аби почастувати свою "кровиночку" yes А цього в жодному рецепті не написано... shy
avatar
А чого тоді сумний такий? :) Тішитися треба, що вона була!
avatar
Вікторе, признайся чесно, як на сповіді - хто ця золотоволоска? :)
avatar
Дякую Вам за розуміння і підтримку дівчат! :)
avatar
Роксоланко, я дякую Тобі, звісно, за підтримку, хоча не вартувало так вже мене тут захищати, мені навіть якось ніяково, я ж сама адвокат і все життя звикла захищати інших. А абсолютна досконалість існує лише, мабуть, в поезії янголів небесних, ми ж - звичайні люди...
avatar
ДІвчинка Оленка – чОрная коса,
ДИво босоноге – нЕземна краса:
БровенЯта – нічка; Очі, як зірки;
КОротенький потиск тЕплої руки;

МОв троянди тої пЕлюстки уста…
В пАм’яті зосталась нІжна красота.
УвійшлА краєчком У життя моє.
ДЯкувати Богу зА те, що ти є!

ВжЕ з півсотні років згИнуло, як мить,
А тебе згадаю – серце защемить.
Чи щаслИва доля? СклАлось як життя?
Милому дитинству нЕма вороття.

ДЯкую за пам'ять, щО ти зберегла.
БУденна турбота стерти не змогла.
УсмішкА, як сонце. СльОзи, як роса.
Дівчинка-перлинка – нЕземна краса!

Великими буквами я виділила деякі букви, на які (як я гадаю) мали б падати наголоси, якщо б вони однаково повторювались всюди. Бачите, деякі не на своєму місці. Може, я чогось не розумію, пане Пилипе? Це свідчення того, що деколи наші почуття не завжди мають досконалу форму. Не ображайтеся, будь ласка! Вірш насправді мені сподобався. yes
avatar
Дякую, Іване, на доброму слові! yes
avatar
Пане Пилипе, а чим Вам не до вподоби моя п"ятирядкова строфа? Мені так думка лине, так відчуває моя душа і гадаю, що я цим віршем аж ніяк не згнівила Бога. Та це моя думка. Кожен з нас має право на свою (це я кажу вже, як професійний адвокат). Шкода, що так Вас засмутила... shy
avatar
Наша зола дуже "плодовита", попрошу її не ображати! :)
avatar
Усе мине - зима, весна і....ми...
Моє "добро" за віршик цей прийми! up
avatar
Я, сподіваюся, тебе нічим не образила? shy
avatar
Хай змиває дощем серця щем,
Подивися - ось грибок під кущем,
Пахне гарно оселя борщем...
Хочеш, можу продовжити ще? :)
avatar
А, згадала, він був коментарем на коментар tongue
avatar
Вікторе, я ж уже на цього вірша писала коментарі, куди він дівся? :)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz