Я колись писала так само, як Ви зараз, просто занотовувала думки, які з мене плинули і плинули, з часом вони почали набувати форми, хоча мене ніколи ніхто цього не вчив, я й досі не знаю, що таке ямб чи хорей і чим вони відрізняються (по секрету), досі пишу, як думаю і відчуваю. При нагоді даватиму свої поради. Нехай щастить!
Погоджуюсь, та у цій справі треба бути не лише фаховим критиком, але й психологом, відчувати душу, до якої звертаєшся, і не забувати вічно-актуальний принцип не лише у медицині - "Не нашкодь!".
Якщо я побачу, що Ви дослухались бодай до цих маленьких моїх порад з наголосами і русизмами, то я обіцяю зайти на інші Ваші вірші та проаналізувати їх. Це з поваги до Вас, як земляка, я родом з Рудок, там у мене батьки. До речі, у вашому книжковому магазині, що навпроти ратуші справа, продається моя поетична збірка "Загублена в сучасності Валькірія". Думаю, Вам було би цікаво почитати творчість своїх земляків, заодне і перейняти щось зможете, хоч я не професійний поет, а адвокат за фахом, Самбір мене добре знає, бо я багато років воювала з Вашим колишнім мером Т.Т., була адвокатом усіх потерпілих від нього у кримінальній справі і не тільки. А у Самборі витупала ще у 1989 роках на перших вічах, тоді щоправда власних віршів ще не читала, а з власними виступала уже 2004 роках, ми до Вас приїздили з гуртом "Явір"... Вчитися ніколи не пізно!
Я ж Вам конкретно вказала і невірні наголоси, і русизми, (а про постійні повторення на половину вірша я вже мовчу), а Ви й того очевидного до уваги не берете, то якої ще конкретики Вам потрібно? Мабуть, треба розібратись спочатку у собі, може Вам насправді зовсім не потрібна наша думка? Так і скажіть, за правду не ображаються.
Кровоточить світило, мов рана глибока, І прокляття летять аж до самих небес. Ви хотіли нового месію й пророка? Це для вас князь пітьми наче з пекла воскрес. Небеса вивергають розпечену лаву, Переляканий люд поглядає на це. Хто затіяв для нього вселенську розправу? Проглядає з пітьми його хиже лице. Ще лютіший оскал, перероджений Каїн, Із-за згарищ будинків сміється мов він, Свіжу жертву для себе, здається, шукає, Не спинити його, надто сильний розгін. На терезах життя переважило Зло, Все пітьма навкруги полонила. Невідомо, кому нині ще повезло – Чи живим, а чи тим, хто в могилах?... Ще й сьогодні до нас долинають здаля Відголоски війни, що стихає. Кровоточить світило, в судомах земля. Люди ранок в надії чекають!
Ось я нинька в День Одкровень хотіла одному поету по-дружньому вказати на недоліки, а він вперто нічого не хоче слухати, мабуть ще й образився на мене за правду, а я ж бо - одна суцільна "ходяча толерантність". Та кажуть, під лежачий камінь вода не тече...
Останні два рядочки мені особливо припали до душі, дуже мелодійно, пані Катерино! Я щоправда не можу уявити, як це "лоном припасти до берізки", мабуть, я трохи інший зміст вкладаю у "лоно" .
Давайте запросимо колег до обговорення, чи хтось з них не підтримає мої поради щодо Вашого вірша? Ось тоді і подивимося. Бачите, а Ви кажете, що Вам потрібні чиїсь поради, це ж неправда! Вибачте, але Біблія - це БІБЛІЯ, а Ваш "Гімн Богу" - це мав бути поетичний твір. А він зовсім непоетичний. Вибачте вже за відвертість, хоча тут нема за що вибачатись. Якщо вже Ви беретесь ставити оцінку іншим творам "недосконало" - майте мужність визнати і власну недосконалість, мало того - та ще й принаймі робити вигляд, що Ви прагнете себе вдосконалювати і потребуєте дружніх порад, якій Вашій поезії підуть лише на користь. Нехай щастить!
Колего, перестань лякати творчі душі, не всі ж вони пройшти тюрми і табори і загатрувлися у боях, з ними треба ніжно і лагідно поводитися, наче з молодою дівчинкою, яку вперше ведуть на побачення...
Пане Іване, Ви просили об'єктивної критики. Тому раджу по- земляцьки ще попрацювати над віршем. По-перше, вкоротити його наполовину, там надто багато повторень, що розчиняють його зміст, ось подивіться - скільки разів у Вас повторюється "Без Бога пропадем, без Бога загинем"? , а про "ніхто, ніщо, ніде, ніяк..." я вже мовчу. Що значить "все буде в смерті"?. Ця фраза змістовно невірна. З наголосами також проблеми. "сИроти" - а не "сирОти, "серцЯ", а не "сЕрця", коли мова йде про множину... Не порОг, а порІг. Без образ, а лише задля вдосконалення, Валькірія.
Хіба Світлому могли не сподобатись рими останнього катрена? Дякую, Васильку, що завітав. Ще можеш почитати мого передостаннього вірша, це була відповідь нашому колезі Ігореві Штаньку.
До речі, цього місяця вже провела два свої творчі вечори, один з нагоди виходу моєї книжки, а другий в одному реабілітаційному центрі, наступного місяця вже заплановані вечори в одній львівській виправній колонії для засуджених, а ще у школі та гімназії, а також в університеті на факультеті журналістики, а ще... Робімо цей світ кращим!