ОСІННЯ ЗЛИВА
Краплинки розбиваються об сходи, Збігає з ринв холодний водоспад І верби поставали струнко в ряд, Принишкли від осінньої негоди. В розбиті шибки листя намело, Старий рояль сховався в падолисті. Розсипав дощ прозірчасте намисто На пізні айстри, вигріті теплом. І під патлату виноградну арку Сховалась осінь, вкрилась від дощів. Злетілись в душу на папір вірші, Та вітер видер той пожухлий аркуш. І десь поніс в негоду дощову, Над тихим ставом смуток мій розвіяв... Дощинки заіскрилися на віях, Скотилися намистом у траву.
Додав: oduvan4ik (03.11.2011)
| Автор: © Наталя Данилюк
Ключові (? ): Осінь , айстри , вірші , Дощ , негода , листя
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА