ОСІННЯ ЗЛИВА
Краплинки розбиваються об сходи, Збігає з ринв холодний водоспад І верби поставали струнко в ряд, Принишкли від осінньої негоди. В розбиті шибки листя намело, Старий рояль сховався в падолисті. Розсипав дощ прозірчасте намисто На пізні айстри, вигріті теплом. І під патлату виноградну арку Сховалась осінь, вкрилась від дощів. Злетілись в душу на папір вірші, Та вітер видер той пожухлий аркуш. І десь поніс в негоду дощову, Над тихим ставом смуток мій розвіяв... Дощинки заіскрилися на віях, Скотилися намистом у траву.
Додав: oduvan4ik (03.11.2011)
| Автор: © Наталя Данилюк
Ключові (? ): Осінь , айстри , вірші , Дощ , негода , листя
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА