ОСІННЯ ЗЛИВА
Краплинки розбиваються об сходи, Збігає з ринв холодний водоспад І верби поставали струнко в ряд, Принишкли від осінньої негоди. В розбиті шибки листя намело, Старий рояль сховався в падолисті. Розсипав дощ прозірчасте намисто На пізні айстри, вигріті теплом. І під патлату виноградну арку Сховалась осінь, вкрилась від дощів. Злетілись в душу на папір вірші, Та вітер видер той пожухлий аркуш. І десь поніс в негоду дощову, Над тихим ставом смуток мій розвіяв... Дощинки заіскрилися на віях, Скотилися намистом у траву.
Додав: oduvan4ik (03.11.2011)
| Автор: © Наталя Данилюк
Ключові (? ): Осінь , айстри , вірші , Дощ , негода , листя
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА