ШЛЯХ ПОВЕРНЕНЬ - Вірші про природу

Всього коментарів: 32
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 16:10, 10.11.2011 [Лінк на твір] пані НАТАЛЯ. ЯКА ДЛЯ МЕНЕ ВДАЧА ПЕРШИМ ВАМ ПОАПЛОДУВАТИ, ЗА ВАШУ ТВОРЧІСТЬ І ЗА ВЕЛИКЕ ВМІННЯ СКЛАСТИ ВІРШ ТАК ЩО ВІД НЬОГО ТЯЖКО ВІДІРВАТИСЬ. ВАМ БРАВО. :hands: :hands: :hands: 0Спам 3 Валькірія • 17:19, 10.11.2011 [Лінк на твір] А я думаю, хто це так не може відірватись від мого вірша, а це Ви, пане Іване Дякую Вам за теплі слова! 0Спам 2 Мурашка • 16:58, 10.11.2011 [Лінк на твір] Запевняю вас,Наталю, ви "не жбурляєте свої вірші в пітьму ",там її уже нема, де побували ваші душевні твори.Бажаю,щоб ваша поетична криниця поїла всіх, хто хоче втамувати спрагу. 0Спам 4 Валькірія • 17:21, 10.11.2011 [Лінк на твір] Та для всіх там завжди вистачає живильної вологи, аби втамувати спрагу душі, а от для мене самої деколи бракує... Дякую Вам, Галинко! 0Спам 7 Мурашка • 19:00, 10.11.2011 [Лінк на твір] Значить, ви ще не вся нам відкрилися,все що ви ще напишете, буде ліками для вас і для багатьох інших людей. 0Спам 5 Asedo1949 • 17:47, 10.11.2011 [Лінк на твір] Глибоку тему ви розгорнули у своєму вірші. Найвимогливіший критик- душа, яка шукає удосконалення, але я хочу сказати інше. На мене від цього вірша повіяло романсом, може й не доречно, але я так чую. 0Спам 6 Валькірія • 17:54, 10.11.2011 [Лінк на твір] Хочу Вам сказати, пані Катерино, що я також чую музику, коли читаю цього вірша, може з нього хтось колись і зробить пісню... 0Спам 8 Roksa • 20:30, 10.11.2011 [Лінк на твір] "Стільки всього на світі, Від чого з'являються крила..."Ото ж бо. Сонячна Людино!ТИ глибинна у своїй поезії, і головне, що Тобою керує природній закон для поета: "Пишу, як живу- живу, як пишу". Вірш на всі можливі зірочки 5. БУДь! 0Спам 11 Валькірія • 23:25, 10.11.2011 [Лінк на твір] Так гарно мене ще ніхто не називав "сонячна людина", дякую тобі! А цей закон таки про мене на всі сто, ти не помилилася, Роксоланочко! Мої вірші - найглибинніший зріз моєї душі з усіма її переживаннями і стихіями, що у ній вирують. Буду і ти будь! 0Спам 9 metman17L • 22:48, 10.11.2011 [Лінк на твір] Гарний вірш, Наталю. Кожний катрен, якісь особливий, автономний, самодостатній. Вірш відображає різкі переходи настроїв у душі ЛГ. Від бажання "коли в серці потреба жбурляти всі вірші в пітьму?" до духовного прозріння - "стільки всього на світі, від чого з'являються крила". Закінчення (чуть- чуть) я ще б переробив: Теплий сонечка промінь Пронизує душу наскрІзь ... Хоча, тут, можливо, йде перегук з початком вірша. :hands: 0Спам 12 Валькірія • 23:27, 10.11.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Васильку, за такий аналіз мого вірша, я й навіть не задумувалась, він просто писався про все, що відчуває душа у конкретну мить... А кінець і справді у мене перегукується, як і в багатьох інших віршах 0Спам 13 metman17L • 23:29, 10.11.2011 [Лінк на твір] Цей вірш прочув якось глибоко. Швидше не розумом, а якимось шостим чуттям. Просто проплив перед очима, а який приємний відбиток залишив у серці. Дякую. 0Спам 14 Валькірія • 23:39, 10.11.2011 [Лінк на твір] Я завжди з радістю намагатимусь залишати такі "приємні відбитки" на Твоєму серці своїми віршами 0Спам 15 metman17L • 00:02, 11.11.2011 [Лінк на твір] Не насліди ж 0Спам 16 Валькірія • 00:06, 11.11.2011 [Лінк на твір] Я сліди залишу добрі, ти не бійся - я ж не кобра! 0Спам 17 metman17L • 00:16, 11.11.2011 [Лінк на твір] стало світло на душі... знов полинули вірші. 0Спам 18 Валькірія • 00:22, 11.11.2011 [Лінк на твір] Знову Янгол зорі сипле - Стало Світлому так світло, Аж засяяла палітра Від віршів, що линуть світом! 0Спам 19 metman17L • 00:27, 11.11.2011 [Лінк на твір] Ходить сон біля вікон: І мене бере в полон. Опиратися не стану. Може, завтра на них гляну. 0Спам 20 Валькірія • 00:38, 11.11.2011 [Лінк на твір] Забирає до полону Ніч усіх, хто лиш бажає. Сон знімає заборони, Почуття всі випускає. І бажання вилітають Із міцних обіймів цноти, Всіма барвами палають, Виграють, неначе ноти. І ми теж чекаєм ночі, Мов солодкого похмілля, Зазираєм в любі очі, П’єм нектар любові-зілля. Віддаємось сну без тями, Бо усе ніч дозволяє, Залишає серця драми В світі, де журби немає... До солодкого полону Ти також спішиш щоночі, Щоб забути денну втому, Зазирнувши в любі очі... 0Спам 21 metman17L • 00:46, 11.11.2011 [Лінк на твір] Гарна колискова. 0Спам 10 Валькірія • 23:22, 10.11.2011 [Лінк на твір] 0Спам 22 Валькірія • 00:53, 11.11.2011 [Лінк на твір] Солодких снів усім світлячкам! 0Спам 23 metman17L • 00:56, 11.11.2011 [Лінк на твір] Шляхетно дякую. 0Спам 24 Валькірія • 01:00, 11.11.2011 [Лінк на твір] Знову вечір ліг на плечі, Ніч – то час душі розп'ять, Час для свіжих самозречень, Недописаних міжрядь, Недомовлених освідчень, Пошматованих сердець, Як вужем у душу відчай Заповза в глухий кінець, Час розвіяних ілюзій І нав'язливих примар, Коли друзі – вже не друзі, Обезкрилений Ікар, Час на пошук вічних істин І божественних начал, Коли думам надто тісно, Слізно скапує свіча, Коли янголи іскристі Обіймають крильми нас, І поет, немов провісник, Проника крізь простір-час... 0Спам 25 Abigel • 02:01, 11.11.2011 [Лінк на твір] Глибоко й натхненно! Удався Вам цей вірш, Наталіє! Першого варіанту я не читала, але цей - чудовий! Вітаю Вас із цікавим творчим здобутком! Бажаю подальших! 0Спам 28 Валькірія • 11:58, 11.11.2011 [Лінк на твір] Дякую, Марієчко, за побажання! 0Спам 26 Did • 08:01, 11.11.2011 [Лінк на твір] Аж захотілося й свою душу нанизати на того теплого променя вісь. Гарно, Наталю. 0Спам 29 Валькірія • 11:59, 11.11.2011 [Лінк на твір] Давай, Вікторе, на моєму промені і тобі, Друже, знайдеться місце! 0Спам 27 Shtanko • 11:16, 11.11.2011 [Лінк на твір] А Воїн світла знову надихає ближніх своїх. В бій. 0Спам 30 Валькірія • 12:00, 11.11.2011 [Лінк на твір] У кожного своя місія у цьому світі... 0Спам 31 Shtanko • 12:09, 11.11.2011 [Лінк на твір] Так таки так. А інакше ніяк. 0Спам 32 Валькірія • 13:47, 11.11.2011 [Лінк на твір]

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі