То не вітер у вітті
Розшарпує тишу зомлілу,
І не сонячний промінь
Нанизує світ мій на вісь.
Душу світло наситить,
Коли потомилися крила, Дня вчорашнього спомин -
Яскравий від осені лист.
При відсутності ласки -
Заповнити чим порожнечу?
Зазираю у тишу -
Відлуння холодних розлук.
Гіркотою поразки
Віддає мені з власних відречень,
Лиш у снах моїх віщих -
Краплини тепла ніжних рук...
Біль оголює нерви,
Зневіра затьмарює розум,
І зривається в небо
Безмовно-болюче: "Чому?".
Де знайти шлях повернень
І як не скотитися в прозу,
Коли в серці потреба
Жбурляти всі вірші в пітьму?
Переболене слово
У римах навік кам'яніє,
У прозорості неба
Не видно і тіні від мрій.
Душа прагне оновлень,
Вмиваючи рани в надії,
Повертаюсь до себе,
Жадаючи нових прозрінь.
На скрижалях душі
Закарбовано прагнення світла,
У пустелях розлук
Перетнутися можуть стежки.
У відлунні дощів
Янгол з висі почує молитву,
І теплом рідних рук
Я зігрію знов душу й думки...
Стільки всього на світі,
Від чого з'являються крила,
Проганяючи втому,
Жбурляю увись: "Відродись!".
Ніжно вітер у вітті
Розгойдує тишу зомлілу,
Теплий сонечка промінь
Нанизує душу на вісь...
Цього вірша я тут вже друкувала, нині трохи переробила його і захотіла знову випустити у світ...
пані НАТАЛЯ. ЯКА ДЛЯ МЕНЕ ВДАЧА ПЕРШИМ ВАМ ПОАПЛОДУВАТИ, ЗА ВАШУ ТВОРЧІСТЬ І ЗА ВЕЛИКЕ ВМІННЯ СКЛАСТИ ВІРШ ТАК ЩО ВІД НЬОГО ТЯЖКО ВІДІРВАТИСЬ. ВАМ БРАВО. :hands: :hands: :hands:
Запевняю вас,Наталю, ви "не жбурляєте свої вірші в пітьму ",там її уже нема, де побували ваші душевні твори.Бажаю,щоб ваша поетична криниця поїла всіх, хто хоче втамувати спрагу.
Глибоку тему ви розгорнули у своєму вірші. Найвимогливіший критик- душа, яка шукає удосконалення, але я хочу сказати інше. На мене від цього вірша повіяло романсом, може й не доречно, але я так чую.
"Стільки всього на світі, Від чого з'являються крила..."Ото ж бо. Сонячна Людино!ТИ глибинна у своїй поезії, і головне, що Тобою керує природній закон для поета: "Пишу, як живу- живу, як пишу". Вірш на всі можливі зірочки 5. БУДь!
Так гарно мене ще ніхто не називав "сонячна людина", дякую тобі! А цей закон таки про мене на всі сто, ти не помилилася, Роксоланочко! Мої вірші - найглибинніший зріз моєї душі з усіма її переживаннями і стихіями, що у ній вирують. Буду і ти будь!
Гарний вірш, Наталю. Кожний катрен, якісь особливий, автономний, самодостатній. Вірш відображає різкі переходи настроїв у душі ЛГ. Від бажання "коли в серці потреба жбурляти всі вірші в пітьму?" до духовного прозріння - "стільки всього на світі, від чого з'являються крила".
Закінчення (чуть- чуть) я ще б переробив: Теплий сонечка промінь Пронизує душу наскрІзь ...
Дякую тобі, Васильку, за такий аналіз мого вірша, я й навіть не задумувалась, він просто писався про все, що відчуває душа у конкретну мить... А кінець і справді у мене перегукується, як і в багатьох інших віршах
Цей вірш прочув якось глибоко. Швидше не розумом, а якимось шостим чуттям. Просто проплив перед очима, а який приємний відбиток залишив у серці. Дякую.
Забирає до полону Ніч усіх, хто лиш бажає. Сон знімає заборони, Почуття всі випускає. І бажання вилітають Із міцних обіймів цноти, Всіма барвами палають, Виграють, неначе ноти. І ми теж чекаєм ночі, Мов солодкого похмілля, Зазираєм в любі очі, П’єм нектар любові-зілля. Віддаємось сну без тями, Бо усе ніч дозволяє, Залишає серця драми В світі, де журби немає... До солодкого полону Ти також спішиш щоночі, Щоб забути денну втому, Зазирнувши в любі очі...
Знову вечір ліг на плечі, Ніч – то час душі розп'ять, Час для свіжих самозречень, Недописаних міжрядь, Недомовлених освідчень, Пошматованих сердець, Як вужем у душу відчай Заповза в глухий кінець, Час розвіяних ілюзій І нав'язливих примар, Коли друзі – вже не друзі, Обезкрилений Ікар, Час на пошук вічних істин І божественних начал, Коли думам надто тісно, Слізно скапує свіча, Коли янголи іскристі Обіймають крильми нас, І поет, немов провісник, Проника крізь простір-час...
Глибоко й натхненно! Удався Вам цей вірш, Наталіє! Першого варіанту я не читала, але цей - чудовий! Вітаю Вас із цікавим творчим здобутком! Бажаю подальших!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
:hands: 
Дякую Вам за теплі слова! 
Солодких снів усім світлячкам!
