SITE LOGO
Сб, 20.09.2025, 04:56
Меню сайта
Наш опрос
Свій День народження ...
Всего ответов: 464
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1941-1950
Страницы: « 1 2 ... 193 194 195 196 197 ... 530 531 »

avatar
Та знаю-знаю, Журавочко...
avatar
Та твої крила вже й крізь океани дотягаються до львівської бруківки, куди вже більше їх нарощувати? ;)
avatar
Так, він туди ввійшов, такий собі барикадний віршик, він пригадався мені, коли читала Вашого вірша. Мушу признатися, що Ваша глибина думки і самобутність мене заворожує yes
А відповідати й не обов*язково, головне - обмін енергіями...

Лише тоді, коли народом
Захочем знов себе відчуть –
Воскресне віра, буде згода,
Знайде до нас Месія путь!
avatar
Чомусь Ти мені, Роксоланочко, асоціюєшся з цією журавкою... Повертай!
avatar
Міріадами крихітних часток
Ти літаєш по всенькому світу –
То бажаєш доземно упасти,
То в безмежжя небес полетіти,
То зірватись краплиною з висі,
Скам’янілу зросивши землицю,
То багрянцем з’явитись на листі,
То кали'новим стати намистом,
То зорею сіяти ясною,
Світлом Правди всі душі зцілити,
То в яскравій палітрі весною
Промайнути пустелями світу,
То у небі ключем журавлиним,
Що вертає до рідного краю,
То струмочком у горах невпинним,
Що природу довкруж напуває,
То веселкою понад ланами,
Свіжим вітром в спекотну годину,
То акордом чаруючим в гамі,
Що в обійми до Вічності лине,
То пташиною в чистому полі,
Що Господнє ім’я прославляє,
То усмішкою гарної долі,
Що на когось за рогом чекає...

В рідний край крізь моря й океани
Ти журавкою швидко вертай!
roze
avatar
Від цього вірша - присмак мигдалю лишився на вустах ледь-ледь відчутно...
Нехай зринає "Я тебе люблю!" життя заради, а не тому, щоб забути! yes
avatar
Та док' ми будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще?
Чи волю знищено ущент?
Чи ми рабів покірні діти?
Віки неволі і хули,
А чи рука старшо'го брата,
Що перевтілився у ката,
Вуста для правди нам стулив?
Чом' волелюбство наше в тлін
Переродилось, чом зміліло?
Ми досить наймитами скніли
Не лиш в чужих – своїх краях.
Ніколи більше на поклін
До ворогів іти не будем,
Ми ж не раби – ми вільні люди
На рідній, батьківській землі!
Коли нарешті ця земля
Вже зродить свого Вашингтона,
Аби чужинські знов закони
Не диктували нам з Кремля?
Коли прозріють "гречкосії"
Й зірвуть полуду із очей?
Реальність ця мене пече -
Нема ще в нас, нема Месії…
Та вірю я в прийдешній день,
У волелюбний дух, що скресне,
І завітають знову весни
На землю віршів та пісень! yes
avatar
Дякую, пані Катерино, за привітання! tongue
avatar
Не може впасти те, чого не було, як і не можеш втратити те, чого не ніколи не мав... ;)
avatar
Ммммм....я взагалі це не вважаю особливим успіхом, принаймі корона мені від цього не виросла... tongue Але дякую за привітання!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz