Міріадами крихітних часток Ти літаєш по всенькому світу – То бажаєш доземно упасти, То в безмежжя небес полетіти, То зірватись краплиною з висі, Скам’янілу зросивши землицю, То багрянцем з’явитись на листі, То кали'новим стати намистом, То зорею сіяти ясною, Світлом Правди всі душі зцілити, То в яскравій палітрі весною Промайнути пустелями світу, То у небі ключем журавлиним, Що вертає до рідного краю, То струмочком у горах невпинним, Що природу довкруж напуває, То веселкою понад ланами, Свіжим вітром в спекотну годину, То акордом чаруючим в гамі, Що в обійми до Вічності лине, То пташиною в чистому полі, Що Господнє ім’я прославляє, То усмішкою гарної долі, Що на когось за рогом чекає...
В рідний край крізь моря й океани Ти журавкою швидко вертай!
Наталочко, умієш Ти робити несподіванки...дуже гарний вірш - вірш, що дарує надію.Я дякую за зронені слова у мою душу, дякую, що умієш відчувати мої відчуття!
дуже гарний вірш-послання летить через кілометри... у ньому світло, але наповнює він роздумами і сумом. у журавлиночки є пташенята.. чи спроможна буде дати рідна земля їм все для того, щоб вони стали міцно на крило?
за світло і сонечко 5!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,