SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 22:22
Меню сайта
Наш опрос
Ваша стать:
Всего ответов: 493
Главная » Комментарии пользователя [Shtanko]

Найдено комментариев: 974
Показано комментариев: 811-820
Страницы: « 1 2 ... 80 81 82 83 84 ... 97 98 »

avatar
164 Shtanko • 16:34, 26.11.2010 [Лінк на твір]
Хороший вірш, лірично-колисково-присипальний і разом з тим з глибокою ніжністю.
От тільки чому "нами", навіщо там багато. :)
avatar
163 Shtanko • 14:58, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Як чути це приємно нині,
Що в Вас душа горить вогнем,
Й радіє щиро гожій днині.
Я думаю, що суть знайдем,
І віри втратить не дозволим,
Підступні манівці зметем,
Що випали на нашу долю,
Й прийдем в полон до нових тем...

confu9

avatar
162 Shtanko • 11:48, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Ось тепер тебе любую, ось тепер тебе ціную!
Ще трішечки - здається "у вітру" краще і правильніше. yes
avatar
161 Shtanko • 11:39, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Сіяти, так сіяти щоб зігріти і дати надію... Комусь... можливо...
Але в світах омани так важко це робити.

Коли в річному кругоході
Поверне жовтень в листопад,
В дощів гнітючу прохолоду
Вітри вдягнуть осінній сад...
В цю мить не розумію цілі
Життєвих форм білкових тіл,
Що їх філософ сиво-білий
В трактатах фабулою сплів...
Не розумію: космос, атом...
І ще багато слів. Так часто,
Не розумію: брат на брата,
Чи те як вбити, обікрасти...
Не розумію думки зради,
Обману, заздрощів і зла...
Скажіть мені, о, Бога ради, -
Чим ще наповнена Вона?
Де Віра в Бога, доброта?
Чому в серцях нема Любові,
Довіри, честі? Лиш – ота,
Лихая фабула на крові...
confu9 confu9 smile

avatar
160 Shtanko • 11:30, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Ваш жарт нагадав мені цікавий мультиплікаційний фільм, в якому чоловік в різні історичні епохи читає вірш коханій про те, як він поведе її до зірок, а вона в той же час, уважно і закохано слухаючи, чистить казан.
Безперечно ревную! І до тарілок, і до білизни, і до сапи з лопатою. Тому дуже часто приходжу їй на поміч - забираю їх в свої руки, щоб вона мене ревнувала. :) up
avatar
159 Shtanko • 10:41, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Ой як гарно, наче веселка заграла на небосхилі після дощику. Дякую за коментар.
А останній стовпчик взагалі - Хай! Амінь. :) hands
avatar
158 Shtanko • 10:33, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Я розумію, може сказати не можу все як розумію, лексикону не вистачає чи може слів не підберу потрібних. От і ствердно коливаю головою: так, так... :)
avatar
157 Shtanko • 10:24, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Можна й комету...
Знайти б ракету,
Щоб в космосі її піймать.

Хоча б ось так, на мить:

Як спалах наднової зірки –
Із тисяч сонячних промінь,
З’явилась в проміжку одвірка
І заквітчала сяйвом тінь.

Зоря втішає око світлом,
Що досягає із небес,
А ти волоссям своїм житнім
Манила подихом чудес.

І очі, наче два алмази –
Такі прозорі і п’янкі,
У серце вжалили одразу,
Розкривши вії-пелюстки.

Але ж коли б “Але...” не було,
Чи мало б місце каяття?
Все недоречно... Вже й забули,
А мить пішла у небуття.
:)

avatar
156 Shtanko • 10:10, 25.11.2010 [Лінк на твір]
Так таки так! Але не згоден, що забавки мають бути будь-які, навіть іграшки можуть міняти душі, і теореми також. А нам мабуть вкладено шукати більш тонкі матерії, більш тендітні струни-ниточки, щоб зачепити глибини душ людських. confu9
avatar
155 Shtanko • 10:04, 25.11.2010 [Лінк на твір]
А можна знайти зірочку і закохатися. :)
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz