Сб, 23.11.2024, 13:23
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [8]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Вірлан Роксолана
 

Степ - Мудросховець ( поема)

Будився   степ широкий і розлогий,
світанок  напував  його  росою,
а трави гнули стебла  соковиті,
Іще не замахнувсь  ніхто  косою...
І БУВ  ТОЙ  СТЕП  ШИРОКИЙ  І РОЗЛОГИЙ.

Спливало сонце  в неба синь  над  степом,
лилась у простір  збуджена  земелька.
Творив  Творець  нові  сплетіння часу,
змінялась ніч на білий  аркуш...Всенька
ПРИРОДА ПЛИЛА  В НЕБа  СИНь  НАД  СТЕПОМ!

О, скільки  вже  тих  аркушів  злетіло,
лягло під жнитва, під косу підпало-
На  кожнім підпис:  "ТУТ ЖИТТЯ  БРИНІЛО".
На  кожнім  натяк: " ЦЕ ДАВНО БУВАЛО"
О, СКІЛьКИ  ВЖЕ  ТИХ  АРКУШІВ  ЗЛЕТІЛО.


Розбитий  глечик  ще  з трипільських  злетів,
Розлите  молоко  на  розпил часу.  
За  ріг  віків орнамент зачепився-
душі й лелеки розкрил. Дзвони гласу
із давніх- ще із тих  - ТРИПІЛьСьКИХ  ЗЛЕТІВ!

В чотири  сторони  звіряє  простір
Триликий Святовид  у сьомий  вимір.
І  ватра  під зорею  догорає,
Та іскра свій  останній робить  вибір-
В ЧОТИРИ  СТОРОНИ  ЗВІРЯЄ ПРОСТІР!

Із Княжої Доби  сідельце...чути   ,        
ще  війни , пожарища...не скосили
ту  царську  вдачу, що звіряли силу-
Куди  її ж  бо  тільки  не носило,
А ВСТОЯЛА,ПРИЙНЯВШИ СПИС У ГРУДИ
 

А  далі  ще  обід  у сповиточку:
Хлібина... Юшка...Довго  йшла вона.
-"Спинись ,коханий, дав  Біг  час поживи "-
у вишиванці мила розцвіла...
О, ЦЕЙ ОБІД  ЙОМУ У СПОВИТОЧКУ!


Козацький  кінь  пробіг  над яром вітром,
Ще чути тупіт - сріблені  підкови,
Хоч біле тіло  мальвами зацвіло
І поле бою  вдалось до обнови...
ТА ЧУТИ  Й ДОСІ: КІНь  ПРОБІГСЯ  ВІТРОМ!

А  ось  шаблюка , що в бою  пропахла,
і гостролезо  втялась у земельку,
як  вирок  ворогам  вона писала,
допоки впала із руки- о, ненько!
ОТА  ШАБЛЮКА , ВОГНИЩЕМ  ПРОПАХЛА!

Степ   вишитий  віками - МУДРОСХОВЕЦь,
Легендами  просякли  трави світом
І  ковила засріблена  духм"янить,
І  молочай  цвіте,мятує листом...
СТЕП  ВИШИТИЙ  ВІТРАМИ - МУДРОСХОВЕЦь!

І я сьогодні тим же ходжу степом...
У цім віку, що лишу я по собі?
Життя летить несамовитим темпом
аж будні росять крапельки на лобі.
А я залишу пісню- лишу щоби
літала незнищенно вічним степом.

1990 p.

Додав: Roksa (25.03.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1868 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 укран • 01:22, 25.03.2012 [Лінк на твір]
Так наша земля багато пережила, багато бачила і чула
У нас глибоке коріння, і давня батьківщина окроплене потом і кровю
Спасибі за вірш
avatar
2 Roksa • 01:42, 25.03.2012 [Лінк на твір]
Для мене СТЕП- це особливе, сакральне місце- місце капищ та енергетичних порталів, місце ,де в особливий спопсіб відчувається поєднання сучасности з минулим.Я мала змогу бувати у степах східної та цеHтральної України- це особливе відчуття. Дякую, Укране! Радію, що читав цей мій старенький віршик, що відгукнувся. yes
avatar
3 Asedo1949 • 18:21, 25.03.2012 [Лінк на твір]
Степ - неосяжний, красивий, тихий і мрійний простір, що заворожує, і звуками, і тишиною. Чого тільки не бачив, і не чув наш український степ. Гарно,п.Роксолано! 55555 hands
avatar
6 Roksa • 19:30, 26.03.2012 [Лінк на твір]
п. Катрусю, дуже рада Вам і рада, що читали цей твір. Дякую Вам!
avatar
4 AN_Kravchuk • 18:35, 25.03.2012 [Лінк на твір]
respect
avatar
7 Roksa • 19:31, 26.03.2012 [Лінк на твір]
Аню, дякую! Моє шанування і Тобі, юна поетесо!
avatar
5 LedyDelfin • 08:08, 26.03.2012 [Лінк на твір]
який прекрасний твір! Досконалий... і смисл, і ритм, і форма! істинна Поезія.

...а трави гнули стебла соковиті,
Іще не замахнувсь ніхто косою...
І БУВ ТОЙ СТЕП ШИРОКИЙ І РОЗЛОГИЙ. -- глибинно пам"ятаємо...

Розбитий глечик ще з трипільських злетів,
Розлите молоко на розпил часу.
За ріг віків орнамент зачепився-
душі й лелеки розкрил. Дзвони гласу
із давніх- ще із тих - ТРИПІЛьСьКИХ ЗЛЕТІВ!

.. і так можна "підсвітити" кожну строфу, бо кожна -- вражає уяву і почуття...
avatar
8 Roksa • 19:32, 26.03.2012 [Лінк на твір]
Валентино, я дуже радію Вашому коментарю, радію, що мені вдалося передати задумане! Дякую, що читали! Щасти Вам!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz