*** *** ***
Ми колись говорили з собою І усмішки дарили собі У нас були ті самі герої Ми співали ті самі пісні І любили ми один одного Довгі роки жили як брати На колінах молили ми Бога Бо в нас були ті самі гріхи А сьогодні ворожі ми діти Чужинці ми хоч вчорашня кров Боже сонце над нашим блакитям Сил нема щоб вернула любов Я щоденно іду у минуле Де історії вогник живий Зошит віри любов бувшу тулить Де сторінки пожовкли від мрій. 30.05.2012р.
Додав: Szlachtycz (01.06.2012)
| Автор: © Василь Шляхтич
Розміщено на сторінці : Шляхтич Василь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1770 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя