Люблю губитись в стогах липневого проміння, Щоб десь сплітався вітер і рифмувались сни. Вітрами злиті в шепіт травиночки відмінні. Розлитий захід сонця на кінчику ясний.
Люблю мостити стежку, де зайвих кроків мало, Щоб тільки пряний вітер у відповідь кивав. А потім відшукати сліди мабуть ще мавок Або поеток сонця, залюблених в дива.
Так світло в цьому вірші, сліди казкових мавок У кожному міжрядді, аж радісно душі. Поетки сонця - ІНШІ, бо поміж їх забавок Найголовніше місце для рими і віршІв...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
