У перламутpi неба - куполи плили зазолотіло проти вітру - cупроти хмар і гріз, і проти злив- хіба я це колись із серця витру? Оте "супроти" - досі у мені і дзвони глибозвучні досі чутно... і хрестик, що згубила в дерені, бо гналися тоді за мною трутні... а я до батька, в церкву...о, пробач, мій Бозю, із покутньої ікони, непOслуха такого - он, рогач ховала від Івася...Ой, солона, солона слізка спогадy...зажди, згадалося ще: дяк співав "Во Вишніх", - а то час був самої коляди - я думала: чого то він про вишні? Було іще: не тямила тоді чому у церкві образи ридали...? i сліз ніхто не втер - о чуда ті! то я сама - долонькою - щоб спали Ta трохи відпочили - люди ж сплять... і людям сниться, - а Ісус вмирає...!!! За обріями гусла "чорна рать"... О, Рогатине, згублений мій раю! У ночепрадді плили куполи, мов човни перевернуті у бою і ятаган півмісяця голив хлоп"ячочубі голови журбою.
"Солодка слізка спогаду..." Читаючи вірш,уявила собі те маленьке дівчатко,яке шукає порятунку від "трутнів",від усього зла,яке оточує її. Образний вірш
Неповторний, ні на що інше не схожий - роксоланський стиль творення поезії. І це чудово... З орлиної висоти передано. Гарно, пані Роксолано. Дуже гарно.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І