ОСІННЯ ТИША
На гобелени перестиглих днів Мазки пастельні накладає осінь І теракотом теплим у волоссі Серпневий день останній відзвенів. Із тонкосрібних дивониточок Плете павук мереживну зажуру І на пожухлу нотну партитуру Приліг кленовий зморений листок. Здійнявши віти трепетні у вись, Старенька вільха у молитві тане І гарбузів янтарні каравани Уздовж городу мирно розбрелись. І тільки вітру в цей супОкій-зась, Пантрує тишу осінь невблаганна... Лиш срібнодзвінна музика органна В її шовкові коси заплелась. Неначе бАбок* крильцята лляні, Снують над плесом сонячні заграви!.. Пірнуло небо у горнятко кави, Вершками розчинилося на дні.
*Бабка-стрекоза.
Додав: oduvan4ik (06.09.2012)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1993 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): вільха , Осінь , серпневий день , теракот , гарбузи , гобелени , листок , Павук , вітер , зажура
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя